Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 29.03.2017 № 2254/К/26-15-13-01-10

04.04.2017

Положення Закону України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон N 3551) визначають правовий статус ветеранів війни, сприяють створенню належних умов для їх життєзабезпечення, формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до ветеранів.

Пунктом 23 частини першої ст. 13 Закону N 3551 встановлено, що інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства. 

Отже, надання пільг зі сплати податків, зборів та інших платежів платникам податків, на яких поширюються положення Закону N 3551, здійснюється виключно за нормами Податкового кодексу України.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс), згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент під час нарахування (виплати, надання) оподатковуваного доходу, у тому числі заробітної плати на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку (18 відс.), визначену ст. 167 Кодексу.

Крім того, доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковуються, визначено ст. 165 Кодексу.

Порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу, встановлено ст. 169 Кодексу, згідно з п. 169.1 якої з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу передбачено, що будь-який платник податку має право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Оскільки Законом України від 21 грудня 2016 року N 1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" на 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатної особи (в розрахунку на місяць) установлено у розмірі 1600 грн., розмір податкової соціальної пільги у 2017 році - 800 грн. у розрахунку на місяць.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї згідно із законодавством виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).

Тобто, у 2017 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 2240 грн. (1600 грн. х 1,4).

Згідно з пп. «ґ» пп. 169.1.3 п.169.1 ст.169 Кодексу з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 Кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, для такого платника податку, який є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Кодексу.

Відповідно до пп. «б» п.п. 169.1.4 п.169.1 ст.169 Кодексу з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 Кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 200 відс. суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, який є, зокрема, інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ.

Таким чином, інвалід І або ІІ групи має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, якщо розмір отриманого протягом місяця доходу не перевищує граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги.  Інвалід І або ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 200 відс. суми пільги, якщо розмір отриманого доходу не перевищує граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги.

Одночасно повідомляємо, щл положеннями розділу IV Кодексу не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодній категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо.

Відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно до ст. 163 Кодексу для резидента - це, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Згідно із пп. 1.4 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою, визначеною пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52     п. 165.1 ст. 165 Кодексу (пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Крім того, абз. 2 пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.

При цьому порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування збором визначається Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, звільняється від оподаткування військовим збором дохід у вигляді грошового забезпечення зазначених у абзаці другому пп. 1.7  п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу категорій осіб у разі підтвердження їх статусу.

Водночас інший дохід, відмінний від грошового забезпечення (у т.ч. дохід у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту)), оподатковується військовим збором на загальних підставах.

Відповідно до пп. 14.1.1721 ст. 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно із п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

 

З повагою

Заступник начальника                                          В.С. Варгіч

До списку