Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 05.08.2016 № 17714/10/26-15-12-04-18

11.08.2016

Згідно п.291.2 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс), спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У відповідності до п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу, платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Згідно з пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу, платники єдиного податку третьої групи  зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, у таких випадках та в строки:

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбувалася зміна організаційно – правової форми;

- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією   вартості   такого  боргу  кредитору  або  без  такої  компенсації (пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Згідно із ст. 512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в особі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).

Таким чином, законодавством не передбачено обмежень щодо укладання платником єдиного податку договору відступлення права вимоги , але розрахунки з кредиторами такими платниками можуть здійснюватися лише у грошовій формі.

При цьому,  юридичні особи платники єдиного податку повинні:

- дотримуватися обмежень щодо видів діяльності, які визначені п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу  та не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

- здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій),  у   відповідності до п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу;

-  не перевищувати обсяг доходу платника єдиного податку, який визначено пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу.

У разі  порушення вищезазначених вимог платники єдиного податку повинні  застосовувати  подвійну  ставку єдиного податку та у відповідності до пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу перейти на сплату інших податків і зборів.

Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податкова консультація – допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно зі ст. 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

 

Заступник начальника                                            Е.М. Пруднікова

До списку