Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Ви здійснюєте завантаження (перегляд) наборів даних у формі відкритих даних з розділів:

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 16.08.2016 № 18373/10/26-15-14-06-04-29

17.08.2016

Головне управління ДФС у м. Києві, за результатами розгляду листів на отримання податкової консультації ТОВ «.............»  стосовно оподаткування на території України при виплаті роялті на користь нерезидента з країною походження Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, повідомляє.

Відповідно до підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового ПКУ України (далі – ПКУ) в редакції, що діє з 01.08.2016, роялті — будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Відповідно до пп. "в" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, роялті.

Відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п. 103.1 ст. 103 ПКУ, застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно п. 103.2 ст. 103 ПКУ, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Пунктом 103.3 ст. 103 ПКУ, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 ПКУ, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно п. 103.5 ст. 103 ПКУ, довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 1 ст. 4 "Резиденція" Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка підписана 10.02.1993 та набула чинності 11.08.1993 (далі – Конвенція), термін "резидент однієї Договірної Держави" означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Для цілей Конвенції "компетентний орган" означає, у відношенні Сполученого Королівства, Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України, Міністерство фінансів України або його повноважного представника (п. 1 ст.3 Конвенції).

У листі Державної податкової адміністрації України від 17.01.2005 №826/7/15-1317 "Щодо окремих питань з оподаткування доходів нерезидентів" зазначається: «…підтвердження про те, що відповідна компанія є резидентом Сполученого Королівства у розумінні ст. 1 і 4 Конвенції, повинна містити наступну інформацію: повну назву нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на які поширюється дія міжнародного договору; підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі».

Відповідно до п. 1 ст. 12 Конвенції, роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися в цій другій Договірній Державі, якщо цей резидент фактично має право на одержання цих роялті і підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в цій другій Договірній Державі.

Термін "роялті" при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки (включаючи кінематографічні фільми, будь-які фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення), будь-які патенти, торгові марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за використання, або за інформацію ("ноу-хау"), що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду (пункт 2 статті 12 Конвенції).

Таким чином, резидент країни - учасниці Конвенції має підстави для застосування положень пункту 1 статті 12 Конвенції, якщо такому резиденту належить право інтелектуальної власності (авторське право) на об'єкт такої власності, що в свою чергу, свідчить про його фактичне право на одержання платежів за користування (надання права користування) цим об'єктом, які є роялті в межах значення пункту 2 статті 12 Конвенції.

Однак, відповідно до пункту 5 статті 12 Конвенції положення цієї статті не застосовуються, якщо головною метою або однією з головних цілей будь-якої особи, що має відношення до утворення або передачі прав, у відношенні яких сплачуються роялті, було одержання переваг цієї статті шляхом цього створення або передачі.

У разі сплати нерезидентом в Україні податку на прибуток, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, може отримувати довідку про сплачений нерезидентом податок на прибуток (доходи), форму та порядок видачі якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 N 1264, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.12.2012 за N 2155/22467, видається органом державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України.


Заступник начальника                                       З.В. Лагутіна

 

До списку