Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 24.03.2017 № 6253/10/26-15-12-05-11

03.04.2017

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист «_» щодо сплати податку при виплаті доходів нерезиденту платником єдиного податку без ПДВ та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до п.п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на прибуток підприємств, але не звільняються від сплати податку при виплаті доходів нерезиденту із джерелом їх походження з України.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Для цілей цього пункту такими доходами є:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Як зазначено у листі, підприємство планує у юридичної особи - нерезидента замовляти послуги з веб-хостингу та для отримання таких послуг орендувати частину дискового простору на сервері юридичної особи-нерезидента, який знаходиться на території Королівства Нідерландів.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок (п.п. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 Кодексу).

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 Кодексу.

Згідно з п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 статті 103 Кодексу.

Між Україною і Королівством Нідерландів 12.07.1996 року ратифіковано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі – Конвенція) (дата набрання чинності для України - 02.11.1996р.).

Відповідно до пункту 1 статті 7 Конвенції прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність таким чином, то прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва.

Крім того, пунктом 1 статті 22 Конвенції визначено, що види доходу резидента Договірної Держави, де б вони не виникали, які не згадані в попередніх статтях цієї Конвенції, підлягають оподаткуванню лише у цій Державі.

Таким чином, резидент при виплаті доходів нерезиденту може застосовувати правила міжнародного договору у разі наявності довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, відповідно до вимог ст. 103 Кодексу.

Слід зазначити, що, відповідно до п. 296.3 ст. 296 Кодексу податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є квартал.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 Кодексу).

У разі виплати доходу нерезиденту юридична особа - платник єдиного податку за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому здійснені такі виплати (квартал), подає до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням Декларацію з податку на прибуток підприємства, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», із заповненими рядками 23 - 25 та додатком ПН до Декларації у строки, встановлені для квартального звітного періоду.

Водночас, відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Правила оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено статтею 208 розділу V Кодексу.

Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V Кодексу (пункт 208.2 статті 208 розділу V Кодексу).

При цьому, отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил розділу V Кодексу, зокрема, щодо сплати податку (пункт 208.5 статті 208 розділу V Кодексу).

Таким чином, особа, що отримує послуги від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента в частині нарахування та сплати ПДВ до бюджету за такою операцією.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами та доповненнями, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Порядок № 21).

Згідно з пунктом 7 розділу I Порядку № 21 отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, на митній території України, які відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V Кодексу є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету і не зареєстровані як платники ПДВ, подають розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України (далі - Розрахунок).

Відповідно до пункту 8 розділу I, пункту 2 розділу III та пункту 2 розділу VII Порядку № 21 Розрахунок належить до податкової звітності з ПДВ та подається особою, не зареєстрованою як платник ПДВ, до контролюючого органу за місцем її податкового обліку відповідно до встановленого законодавством порядку сплати ПДВ. При цьому Розрахунок подається до контролюючого органу тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано. Значення рядка 8 Розрахунку відображається в обліку з ПДВ контролюючим органом.

Податкова звітність з ПДВ (у тому числі Розрахунок) подається в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Подання податкової звітності з ПДВ засобами електронного зв'язку в електронній формі здійснюється відповідно до порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.          

Таким чином, якщо особою-резидентом, не платником ПДВ, здійснюються операції з придбання у нерезидента послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, то у такої особи як отримувача вказаних послуг виникає обов’язок щодо нарахування і сплати ПДВ до бюджету та подання податкової звітності з ПДВ, а саме Розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України.

Що стосується  порядку оподаткування податком на додану вартість послуг, отриманих «_» від нерезидента, місце постачання яких за межами території України звертаємо увагу, надання будь-яких висновків щодо кожного конкретного випадку виникнення податкових взаємовідносин, у тому числі й тих, про які йдеться у листі, можливе за результатами аналізу документів та матеріалів, що дозволять ідентифікувати предмет запиту, тобто під час документальної перевірки господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з метою встановлення оподаткування/ неоподаткування ПДВ послуг, передбачених пунктом 186.3 статті 186 Кодексу, залежно від того, чи має отримувач послуги (нерезидент) постійне представництво на території України, необхідно враховувати договірні та фактичні відносини суб'єктів господарської діяльності.

Слід зазначити, що згідно ст. 36 Кодексу платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

 

Заступник начальника                                               Е.М. Пруднікова

До списку