Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Чи вважаєте Ви, що набори даних у формі відкритих даних є більш зручним способом отримання інформації чим надсилання письмових запитів?

«Тиждень права» допоміг підвищити обізнаність платників податків Києва

17.12.2018

Щороку, починаючи з грудня 2008 року в Україні відзначають Всеукраїнський тиждень права, приурочений до Дня прав людини. У рамкам проведення «Тижня права» органи виконавчої влади проводять безкоштовну тематичну правову допомогу громадянам задля їх обізнаності та удосконалення механізму захисту прав.  

Цей рік не став виключенням – Головне управління ДФС у м. Києві з 10 по 14 грудня 2018 року долучились до проведення Всеукраїнського тижня права та організували інформаційну допомогу на тему: «Реалізація прав людини, у тому числі незахищених верств населення, учасників антитерористичної операції та операції об’єднаних сил, членів їх сімей, внутрішньо переміщених осіб та постраждалих внаслідок зазначених операцій».

Наведемо декілька актуальних запитань:

Як продовжити терміни подання податкових декларацій, відстрочення та списання грошових зобов’язань ФОП – платниками, які перебувають на обліку в органах ДФС в Донецькій і Луганській областях під час проведення Операції об’єднаних сил?

Платники податків, у яких у зв’язку з проведенням заходів з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України існує ймовірність несвоєчасної сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) або відсутня можливість їх сплати, мають право на отримання відстрочення (розстрочення) таких грошових зобов’язань (податкового боргу). Перелік обставин, що є підставами для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу), та підтверджуючих ці обставини документів, наведено у постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235.

Крім того, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), може бути списаний як безнадійний. Для цього платник податків повинен звернутися до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою. У такій заяві повинно бути зазначено суми податків та зборів, що підлягають списанню. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577.

Міністерство доходів і зборів України листом від 07.07.2014 № 16042/7/99-99-19-03-02-17 надало роз’яснення про перенесення граничних строків подання податкової декларації та незастосування штрафних санкцій протягом таких строків згідно з нормами ПКУ. Зокрема, що платники Донецької та Луганської областей згідно із п. 102.6 ст. 102 ПКУ можуть звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням із заявою про продовження граничних термінів подання податкової звітності у зв’язку з неможливістю подання такої звітності внаслідок дії обставин непереборної сили. Заява подається протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення дії таких обставин, у довільній формі зі стислим та чітким обґрунтуванням підстав з документальним підтвердженням. Останнє, у свою чергу, надається Торгово-промисловою палатою України на відповідне звернення платника.

Звертаємо увагу, що у зв’язку з проведенням операції об’єднаних сил (ООС) та території Донецької та Луганської областей платників податків із деяких територій, які знаходяться в стані збройного конфлікту, тимчасово обслуговуватимуть в інших територіальних контролюючих органах зазначених областей. Інформація щодо простою у деяких територіальних контролюючих органах та зміни місця обслуговування платників постійно оновлюється на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/baneryi/informatsiya-dlya-shodu-ukraini).

Чи має право на соціальну податкову пільгу дитина, яка навчається у вищому навчальному закладі, яку виховує одинока мати( мати 3-х дітей) та з малозабезпеченої сім’ї?

Порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) (далі – Кодекс).

Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Кодексу, з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:

у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу);

у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу);

у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для такого платника податку, який, зокрема:

а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом (пп. 169.1.3      п. 169.1 ст. 169 Кодексу).

Згідно з пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Кодексу, податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Відповідно до пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Кодексу, платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Перелік таких документів визначено Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1227. 

Як зазначено в пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Кодексу, податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Згідно з пп. 169.3.1 п. 169. 3 ст. 169 Кодексу, у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у пункті 169.1 цієї статті, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті, крім випадку, передбаченого підпунктом "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної підпунктом 169.1.2 цього пункту у разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів).

Відповідно до пп. 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 Кодексу, платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 цієї статті, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

Відповідно до пп. 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 Кодексу, податкова соціальна пільга, передбачена підпунктом 169.1.2 та підпунктами "а", "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років.

Згідно з пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 та підпунктами "а" і "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

Таким чином, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу (у 2017 році – 1200,0 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу та наданням відповідних підтверджуючих документів.

Якщо студент отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується.

У разі, якщо студент, який не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію та одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то він має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. при умові. При цьому він повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету.

Яким чином формується графік планових перевірок?

Порядок проведення документальних планових перевірок визначено п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу, якою передбачено, що такі перевірки проводяться відповідно до плану-графіка перевірок. Їх періодичність залежить від ступеня ризику діяльності платників, який поділяється на високий, середній та незначний.

Платники з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарні роки, із середнім — не частіше ніж раз на два календарні роки, з високим — не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування і затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, гарантованими бюджетними коштами.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФС.

Які основні підстави - ризики при відборі платника податків до плану - графіку?

1. Ризики високого ступеня:

- рівень зростання податку на прибуток нижчий за рівень зростання доходів;

- рівень сплати податку на прибуток нижчий за рівень сплати по відповідній галузі;

- рівень сплати ПДВ нижчий за рівень сплати податку по відповідній галузі;

- наявність розбіжностей  у системі співставлення ПДВ;

- зовнішньоекономічні операції через нерезидентів зареєстрованих в офшорних зонах;

- декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток;

- наявність інформації правоохоронних органів про ухилення від оподаткування;

- коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату;

- інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності;

- виплата доходів нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах.

2. Ризики середнього ступеня:

- здійснення експортних операцій нетипових основному виду діяльності;

- здіснення експортних операцій нетипових основному виду діяльності;

- відхилення  між значеннями фінансового результату у фінансовій звітності;

- адміністративні витрати на суму, що перевищує 80% задекларованого валютного прибутку;

- витрати на збут перевищують 80% задекларованого валютного прибутку від реалізації продукції;

- наявність інформації про встановлення порушень порядку погашення векселів;

- не сплачується плата за землю або сплата в неповному обсязі;

- нарахування та виплата доходів за ознакою 157.

3. Ризики незначного ступеня:

- повернення товарів становлять понад 5% суми загального продажу;

- зменшення нарахованого єдиного внеску від 10 до 20%;

- відсутності зареєстрованого РРО при діяльності пов’язаній з торгівлею.

Найтиповіші порушення, які виявляються під час проведення перевірки:

- Відсутність ланцюга постачання товарів та послуг;

- Встановлення нереальності придбання і продажу товарів;

- Реалізація товарів нижчої ціни придбання, заниження собівартості товарів;

- Заниження ціни послуг;

- Заниження оцінки вживаних транспортних засобів, товарів;

- Відображення капітального ремонту в складі витрат;

- Завищення податкового кредиту на суму отриманих ІТ послуг;

- Включення до складу витрат послуг, які не являються матеріальними активами;

- Не подача звітності по трансфертному ціноутворенню;

- Несплата податку за землю тощо.