Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Чи підтримуєте Ви створення нової форми звітності шляхом інтеграції показників з таблиць 1, 2, 3 Додатку 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

22.08.2012

Які ставки оподаткування пасивних доходів?

Відповідь: Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів» від 04.07.2014 р. № 1588-VII з 02 серпня 2014 року змінено ставки оподаткування пасивних доходів.

Тепер за ставкою 15 відсотків оподатковуються такі пасивні доходи:

- проценти, нараховані на суму поточного або вкладного(депозитного) банківського рахунку;

- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

- процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці;

- плата (відсоток), що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки; 

- дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону; 

- дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону; 

- дохід у вигляді відсотків (дисконту), отриманого власником облігацій від їх емітента відповідно до закону;

- дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю;

- проценти та дисконтні доходи, нараховані на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у підпункту 170.4.1 Податкового кодексу України.

Фізичні особи, яким у період з 1 липня 2014 року до 1 серпня 2014 р. нараховано зазначені доходи, звільняються від обов'язку декларування таких доходів і сплати з них податку (абзац 3 пункту 2 розділу III Закону № 1588).

Розкажіть, будь-ласка, детальніше про зміни в оподаткуванні пенсій, які набрали чинності з 1 липня 2014 року

Відповідь: Зміни в оподаткуванні пенсій набрали чинності з 1 липня 2014 року. Верховною Радою України був прийнятий Закон України від 27.03.14 № 1166 – VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». З-поміж багатьох заходів та змін до Податкового кодексу України нормативний документ також передбачає зміни у оподаткуванні доходів фізичних осіб, отриманих у вигляді пенсій. Зокрема, статтю 164 розділу IV Податкового кодексу України доповнено новим підпунктом 164.2.19 такого змісту: «Суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять тисяч гривень на місяць, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплат».

Таким чином, з 1 липня 2014 року, з суми перевищення 10 тисяч гривень (на місяць) від нарахованої пенсії, органи Пенсійного фонду України, як податкові агенти, утримують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15% (17%).

Який порядок оподаткування сум заборгованості із заробітної плати, яка не нараховувалась у минулих періодах, а виплачується за рішенням суду?

Відповідь. Згідно із нормами Податкового кодексу України оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб підлягає будь-який дохід, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, зокрема, доходи, що нараховуються до виплати за рішенням суду.

При нарахуванні та виплаті працівнику заборгованості із заробітної плати на підставі рішення суду, підприємство як податковий агент, зобов’язане утримати із суми такої заборгованості податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15% (та/або 17%) та сплатити його до бюджету.

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб дохід фізичної особи у вигляді пенсії?

Відповідь: Підпунктом 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума пенсій (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.

Який порядок оподаткування доходу за пред’явленим сертифікатом казначейського зобов’язання «Військові»?

Відповідь: При виплаті фізичній особі доходу за пред’явленим сертифікатом казначейського зобов’язання, що виплачується АТ «Ощадбанк» кожні шість місяців (сертифікат містить 4 купони) чи одноразово при погашенні казначейських зобов’язань на підставі підпункту 165.1.2 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України  такі доходи не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника. 

Чи оподатковується ПДФО грошове забезпечення відшкодоване з державного бюджету та надане роботодавцем найманому працівнику, з яким не припинено трудові відносини, у зв’язку з призовом до Збройних Сил України?

Відповідь: Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності (пункту 29.11 статті 29 Закону № 2232). 

Виплата середньої заробітної плати військовозобов’язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункту 29.13 статті 29 Закону № 2232). 

Так, згідно з пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 року № 1644 «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів», виплата середнього заробітку військовозобов’язаним, у тому числі резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Підпунктом 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, для цілей Розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 Розділу IV Податкового кодексу України об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (пункт 164.6 статті 164 Податкового кодексу України).

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах (пункт 164.3 статті 164 Податкового кодексу України).

Таким чином, грошове забезпечення, відшкодоване з державного бюджету та надане роботодавцем найманому працівнику, з яким не припинено трудові відносини, у зв’язку з призовом до Збройних Сил України, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується за ставкою 15% та/або 17%.

Яким чином відображається у податковому розрахунку форми № 1ДФ результати проведеного остаточного розрахунку з найманим працівником, який припиняє трудові відносини, якщо з метою уникнення від’ємного значення розрахунків (недоплати з податку) працівник вносить до каси підприємства суму надміру виплаченого оподатковуваного доходу?

Відповідь: Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг встановлений пунктом 169.4 статті 169 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 169.4.2 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Згідно із підпунктом 169.4.4 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.

При цьому, результати проведеного остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку за формою № 1ДФ.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року № 49.

Враховуючи викладене вище, якщо у зв’язку із припинення трудових відносин з роботодавцем найманим працівником повертається сума надміру виплаченого оподатковуваного доходу, яка була відображена податковим агентом у податковому розрахунку за формою 1ДФ за попередній квартал, то податковий агент зазначає суму такого повернення з від’ємним значенням у складі податкового розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.

Чи потрібно оподатковувати виграш у лотерею, якщо за умовами розіграшу я маю право придбати виграшний цінний приз за 1 грн.?

Відповідь: Відповідно до норм Податкового кодексу України дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, виграшів та призів.

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді виграшів та призів, за винятком виграшів та призів у державну грошову лотерею в розмірах, передбачених у підпункті 165.1.46 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.

Умови оподаткування виграшів та призів зазначено в пункті 170.6 статті 170 Податкового кодексу.

Податковим агентом платника податку під час нарахування (надання) на його користь доходу у вигляді призів (виграшів) у лотерею чи в розіграші, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату). Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу. Дана норма зазначена у  пункті 170.6 статті 170 Податкового кодексу.

Разом з тим, доходи, зазначені у пункті пунктом 170.6 статті 170 Податкового кодексу остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

Отже, якщо приз отримується платником податку безкоштовно, то вартість такого призу, яка визначається за звичайною ціною, включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податковим агентом за ставкою тридцять відсотків, що  визначено пунктом 167.3 статті 167 Податкового кодексу , якщо виграшем є право придбати річ за 1 грн., то це вважається додатковим благом платника податку у вигляді персоніфікованої (індивідуальної) знижки з ціни та вартість (сума) знижки (вартість призу 1 грн.) та оподатковується за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 чинного кодексу України, тобто 15% або 17%.

За якою адресою необхідно подавати  річну податкову декларацію про майновий стан і доходи фізичній особі, якщо на момент подання декларації фізична особа  знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою?

Відповідь: Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим  кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом  45.1 статті 45 Податкового кодексу передбачено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно положень Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Таким чином, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Чи має право ФО на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений?

Відповідь: Фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п.175.1 ст. 175 Податкового кодексу України.

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання.  Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права включати до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Чи зберігається право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки?

Відповідь:  Відповідно до пп.166.4.3 п.166.4 ст.166 Податкового кодексу України якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Чи має право платник податку на податкову знижку за навчання, якщо освіта отримується в декількох навчальних закладах (у т.ч. за кордоном)?

Відповідь. Платник податків, який навчається в декількох навчальних закладах України, за умови виконання всіх умов передбачених Податковим кодексом України, має право скористатися податковою знижкою на навчання. Платники податків які навчаються за кордоном права на податкову знижку в частині витрат у вигляді суми коштів, сплачених на користь закордонних закладів освіти не мають.

Як оподатковуються благодійні внески, що перераховуються на рахунок іноземної лікарні резидентами України для проведення операції фізичної особи - резидента України?

Відповідь. Якщо резиденти України перераховують на рахунок іноземної організації кошти, як оплату вартості послуг з лікування фізичної особи, то такі внески не є цільовою благодійною допомогою і підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Разом із тим, не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, який дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2013 році – 1610 грн.)

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і підлягає оподаткуванню у джерела виплати.

Яким чином оподатковується ПДФО дохід від надання в оренду (суборенду), житловий найм нерухомого майна ФО ЮО чи ФОП згідно з нормами Податкового кодексу України?

Відповідь: Згідно з п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду.

Відповідно до п.п.170.1.1 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки, майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Згідно з п.п.170.1.2 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Згідно з пп.170.1.4 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

Відповідно до ст. 168 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Податкового кодексу (15%, а у разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17% суми перевищення). Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Таким чином, доходи від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна фізичною особою юридичній особі чи фізичній особі – підприємцю оподатковується орендарем як податковим агентом під час їх виплати за його рахунок за ставкою 15%, а у разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17% суми перевищення.

Яка штрафна санкція передбачена за порушення норм щодо застосування податкової соціальної пільги з ПДФО?

Відповідь: Відповідно до пп. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України якщо платник податку порушує норми п. 169.2 ст. 169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку.

При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

До якого територіального органу Міндоходів України подається звіт № 1ДФ та до якого бюджету сплачується ПДФО, у разі зміни СГ протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району?

Відповідь: Згідно з п. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому зазначені суб’єкти мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. Перелік суб’єктів господарювання визначено п. 2 цієї статті.

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачено ст. 168 Розділу IV Податкового кодексу України, відповідно до якої суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

Відповідно до п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Кодексу юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Крім того, згідно із п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Кодексу фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах.

Водночас відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Підпунктом 10.1.6 п. 10.1 розділу X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 передбачено, що до взяття на облік платника податків в органі державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) він сплачує податки, збори, подає податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконує інші обов’язки платника податків за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).

Враховуючи викладене вище, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, суб’єкт господарювання, до взяття на облік за новим місцезнаходженням, сплачує податок на доходи фізичних осіб та подає податковий розрахунок за ф. № 1-ДФ за попереднім місцезнаходженням.

В які терміни податковий агент повинен перерахувати ПДФО до бюджету з виплачених доходів?

Відповідь: Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ , податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Згідно із пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку до бюджету.

Відповідно до пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Кодексу якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Враховуючи вищевикладене, податок на доходи фізичних осіб сплачуються податковими агентами під час виплати оподатковуваного доходу платнику податку або у разі виплати доходу готівкою з каси чи у негрошовій формі, протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

В який термін податковий агент повинен перерахувати до бюджету ПДФО у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого платнику податку?

Відповідь: Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексудля місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Яким чином податковий агент може повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів суму надміру сплаченого ПДФО?

Відповідь: Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань передбачені ст. 43 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та Відповідно до п. 43.3 ст. 43 Кодексу обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно із п. 43.4 ст. 43 Кодексу платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Кодексу контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Кодексу надміру сплачені грошові зобов’язання – є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Враховуючи вищевикладене, податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.

Яким чином ФОП може повернути надміру сплачений ПДФО при виплаті на її користь доходу ЮО, якщо на момент такої виплати ФОП не надала відповідних документів для уникнення подвійного оподаткування?

Відповідь: Згідно із п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями  під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Отже, якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою - громадянином, при цьому не отримала відповідні документи що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, то при виплаті доходу така юридична особа зобов’язана утримати податок на доходи фізичних осіб та подати розрахунок за ф. 1ДФ. Фізична особа - підприємець, в свою чергу, подає податкову декларацію про майновий стан та доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу отриманого від податкового агента та суму утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Фізична особа підприємець на загальній системі оподаткування має декілька підрозділів, які знаходяться в різних територіальних одиницях. До якого бюджету необхідно перераховувати податок на доходи фізичних осіб, який виплачений найманим працівникам?

Відповідь: Згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений р. IV Податкового кодексу України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом  IV Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 177.7 статті 177 Податкового кодексу України фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку (є податковим агентом), сплачує його до відповідного бюджету за місцем реєстрації в контролюючих органах.

В який термін ФОП на загальній системі оподаткування повинна сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи?

Відповідь: Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податковим кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

При цьому, податкова декларація за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року, подається платниками податків на доходи фізичних осіб – підприємцями протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно із пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до органу державної податкової служби подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу.

Підпунктом 177.5.3 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу передбачено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Податковим кодексом.

Якщо приватний підприємець припиняє свою діяльність, чи враховується у кількості календарних місяців, при розрахунку розміру середньомісячного річного оподатковуваного доходу, кількість місяців протягом яких ФОП тимчасово призупиняє свою господарську діяльність (не отримує доходу та не несе витрати)?

Відповідь: Відповідно до п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.5 ст.177 Податкового кодексу зазначено, що фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації.

З урахуванням викладеного, фізична особа підприємець на підставі даних, зазначених в податковій декларації про майновий стан і доходи, здійснюють остаточний розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як отриманий загальний річний оподатковуваний дохід, зменшений на суму документально підтверджених річних витрат, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких здійснювалась діяльність.

У разі коли фізична особа – підприємець має намір припинити свою підприємницьку діяльність вона відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» розпочинає процедуру припинення підприємницької діяльності, яка регулюється ст.46, 47 цього закону та іншими нормативно-правовими актами.

Чи включається до доходу ФОП на загальній системі оподаткування сума допомоги, яка виплачується йому з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності?

Відповідь: Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно із п. 3 ст. 6 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого законодавства.

Пунктом 1 ст. 35 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, які передбачені Законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Враховуючи те, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, то сума отриманої допомоги не є доходом від провадження господарської діяльності фізичної особи – підприємця, отже оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

У відповідності до підпункту 168.1.3 пункту 168.3 статті 168 Податкового кодексу, якщо окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягає оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

У зв'язку зі специфікою роботи (охорона на автомобільній стоянці) на підприємстві працює багато пенсіонерів за віком. Їх заробітна плата невелика, оскільки працюють почергово - через дві доби. Чи можна застосовувати до заробітної плати таких працівників-пенсіонерів податкову соціальну пільгу?

Відповідь: Відповідно до підпункту 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу встановлено, що податкова соціальна пільга не може бути застосовано до:

- доходів платника податку, інших, ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходів самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Тобто, Податковим кодексом не встановлено обмежень щодо застосування податкової соціальної пільги до доходів у вигляді заробітної плати, яку платник податку отримує одночасно з доходами у вигляді пенсії.

Таким чином, якщо розмір нарахованої заробітної плати не перевищує розміру визначеного пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу (у 2013 році – 1610 грн) і за умови, що працівники-пенсіонери подали заяви про застосування пільг та документи, що підтверджують таке право, вони мають право на податкову соціальну пільгу, встановлену цією статтею.

Яким чином оподатковується податком на доходи фізичних осіб подарунок у вигляді нерухомого майна отримано фізичною особою від юридичної особи?

Відповідь: Дохід із джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Відповідно до пп. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу встановлено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу.

Згідно з п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлено Податковим кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Отже, вартість подарунка у вигляді нерухомого майна, отриманого платником податку - фізичною особою від юридичної особи, включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується за ставкою 15 (17) % у джерела виплати.

Скажіть, будь-ласка, хто виступає податковим агентом при виплаті грошової компенсації, у разі звільнення за переводом фізичної особи на інше підприємство за не використанні ним дні щорічних відпусток, за його бажанням перерахованої на рахунок підприємства, на яке він переводиться?

Відповідь: Враховуючи те, що суми компенсації за невикористану відпустку з метою оподаткування розглядаються як заробітна плата і входять до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника, то вони підлягають оподаткуванню податковим агентом - працедавцем на загальних підставах у тому місяці, коли були нараховані (в даному випадку - у місяці звільнення).

Оскільки суму грошової компенсації було обкладено податком на доходи фізичних осіб роботодавцем за попереднім місцем роботи, що було відповідним чином відображено ним у податковому розрахунку за формою № 1ДФ, підприємство, на яке перейшов працівник, не повинно показувати відомості про суму виплаченої працівнику компенсації у формі № 1ДФ .

Яким чином податковий агент, який нараховує доходи у вигляді процентів на користь фізичної особи, відображає в податковому розрахунку за формою № 1ДФ загальну суму нарахованих доходів та загальну суму утриманого ПДФО?

Відповідь: Суми нарахованих та виплачених доходів у вигляді процентів, які оподатковуються, і суми утриманого податку на доходи фізичних осіб відображаються фінансовими установами (податковими агентами) у податковому розрахунку ф. № 1ДФ за ознакою доходу „110” за звітний період, починаючи з 1 січня 2015 року.

Доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку ф.1ДФ за ознакою „162” після запровадження НБУ ознак цих поточних рахунків. Доходи, отримані платником податку у вигляді процентів, що нараховані на цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, відображаються під ознакою доходу «129». При цьому у графі «4а» та графі «4» щодо суми утриманого податку на доходи за ознаками «162», та «129» проставляється прочерк.

В який термін податковий агент повинен перерахувати до бюджету ПДФО у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого у вигляді дивідендів?

Відповідь: Враховуючи положення Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду.

Світлано Анатоліївно, скажіть, чи оподатковується податком з доходів фізичних осіб сума безповоротної фінансової допомоги, надана фізичній особі юридичною особою та чи є така юридична особа податковим агентів в даному випадку?

Відповідь: Сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку від податкового агента (юридичної особа, фізичної особи – підприємця) включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу такого платника податку.

Оподаткування зазначених доходів здійснюється податковим агентом, тобто юридичною особою у даному випадку за ставкою визначеною пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, тобто за ставкою 15% або 17% в залежності від розміру такої допомоги.

Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб сума, сплачена юридичною особою за навчання фізичної особи - найманого працівника одним платежем в поточному році за весь період навчання, який складається з декількох років?

Відповідь: Законодавством не встановлено обмежень щодо терміну, за який роботодавець має право здійснити оплату за навчання найманого працівника.

Якщо суб’єкт господарювання сплатив за навчання фізичної особи - найманого працівника однією сумою в поточному році за весь період навчання, який складається з декількох років, така сума, з урахуванням розміру, визначеного підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України (у 2013 році – 1610 грн.), оподаткуванню не підлягає.

При цьому, якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або трьох років після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу, то сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

Чи оподатковується вартість проїзних квитків на проїзд у міському пасажирському транспортні, які придбані ЮО та даються будь-якому найманому працівнику, під час виконання службових обов’язків, якщо це передбачено трудовим договором (контрактом)?

Відповідь: Якщо специфіка роботи підприємства вимагає для виконання службових обов’язків переміщення працівників від одного об’єкта до іншого та умовами трудового договору (контракту) або умовами колективного договору передбачено, що юридична особа за власний рахунок придбаває проїзні квитки на проїзд у міському пасажирському транспортні, які персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у міру потреби для виконання виробничих завдань (у зв’язку зі специфікою роботи), то вартість таких проїзних квитків не буде оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб на підставі підпункту «а» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб сума добових, якщо у закордонному паспорті відрядженого працівника відсутня відмітка уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України?

Відповідь: Згідно положень податкового кодексу України при визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.     

Сума добових визначається в разі відрядження:

у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами (наявність відміток відряджуючої та приймаючої сторони на посвідченні про відрядження);

до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), - згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в паспорті або документі, що його замінює, сума добових не включається до складу витрат платника податку.

Враховуючи вищевикладене, сума добових витрат, яка відшкодовується найманому працівнику на підставі рішення керівника підприємства, незалежно від того, що у закордонному паспорті відсутня відмітка уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України, відповідно до підпункту  164.2.17 пункту  164.2 статті 164 Податкового кодексу України вважається доходом, отриманим платником податку від його працедавця як додаткове благо, та підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, тобто 15 % та/або 17 %.

Як оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума матеріальної допомоги, яка надається працедавцем всім або більшості працівників і має систематичний характер?

Відповідь: Згідно положень статті 14 Податкового кодексу України заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід..

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). 

Отже, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівників, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплата передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу, з врахуванням вимог пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу.

Фізична особа – підприємець, як податковий агент, у які терміни повинен перерахувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету з виплачених доходів найманим працівникам?

Відповідь: В підпункті 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України зазначається, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Підпунктом 168.1.2 вищезазначеного пункту передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Отже, податок на доходи фізичних осіб сплачується податковими агентами під час виплати оподатковуваного доходу платнику податку або у разі виплати доходу готівкою з каси чи у негрошовій формі протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Як оподатковується податком на доходи фізичних осіб матеріальна допомога?

Відповідь: Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Отже, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівників, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу, з урахуванням вимог пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу (15% чи 17%).

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв'язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється пунктом 170.7 статті 170 Податкового кодексу, згідно з абзацом третім підпункту 170.7.1 якого встановлено, що нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Відповідно до абзацу першого підпункту 170.7.3 пункту 170.7 статті 170 Податкового кодексу не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу, встановленого на 1 січня такого року (на 1 січня 2013 року – 1610грн.). Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з підпунктом 164.2.18 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу (15% чи 17%).

При цьому у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір (на 1 січня 2013 року – 1610грн)..

Оподаткування матеріальної допомоги разового характеру регулюється п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу. З метою оподаткування така допомога відноситься до нецільової благодійної допомоги.

За наявності яких підтверджуючих документів допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку не підлягає оподаткуванню ПДФО ?

Відповідь: Згідно з п.п.165.1.19 п.165.1 ст.165 Розділу IV Податкового кодексу України до загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України ”Про захист населення від інфекційних хвороб” та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України ”Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Зазначені норми застосовуються юридичною особою – благодійною організацією або роботодавцем платника податку лише за наявності відповідних документів, які підтверджують факт проведення такого лікування та медобслуговування.
При цьому, рекомендуємо платникам податку для підтвердження фактично понесених ними витрат, пов’язаних з лікуванням та медичним обслуговуванням надавати договори, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача), платіжні та розрахункові документи тощо.

Чи передбачена відповідальність за несплату ФО – орендодавцем щоквартально ПДФО при отриманні доходу від надання в оренду нерухомого майна ФО - орендарю?

Відповідь: Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України.

Так, податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості є орендар.

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації.

Враховуючи те, що сума податку на доходи фізичних осіб, яка сплачується фізичною особою – орендодавцем щоквартально, не є узгодженою, (оскільки податкове зобов’язання буде вважатись узгодженим тільки на підставі річної податкової декларації), то відповідальності за порушення строків сплати не передбачено.

В який термін податковий агент повинен перерахувати до бюджету ПДФО, якщо дохід у вигляді орендної плати за нерухоме майно нараховується податковим агентом, але не виплачується платнику податку?

Відповідь: Підпунктом 14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений р. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.18 та р. IV ПКУ.

Згідно з пп.170.1.4 п.170.1 ст.170 ПКУ доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

При цьому, відповідно до пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПКУ, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання – орендар нараховує, але не виплачує (не надає) платнику податку оподатковуваний дохід, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Чи оподатковується ПДФО сума комунальних платежів, яка відшкодовується податковим агентом ФО-орендодавцю, відповідно до договору оренди?

Відповідь: Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.
Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із пп. 170.1.1 та пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо доходу, отриманого від надання в оренду нерухомого майна є орендар.

Відповідно до пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Враховуючи вищевикладене, податковий агент при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15 % та у разі якщо загальна сума доходу у звітному податковому місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 відсотків).

Яким чином оподатковується ПДФО дохід від надання в оренду рухомого майна ФО (ФОП)?

Відповідь: Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів.

Договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем регулюються Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-1V із змінами та доповненнями (далі - ГКУ). Частиною 1 ст.283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.286 ГКУ орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений р.IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.18 та р. IV ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, юридична особа (фізична особа – підприємець) – орендар при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю зобов’язана нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (15 % та /або 17%) та відобразити дану виплату у податковому розрахунку за ф. № 1-ДФ за ознакою доходу «102».

Чи передбачена відповідальність за несплату ФО – орендодавцем щоквартально ПДФО при отриманні доходу від надання в оренду нерухомого майна ФО - орендарю?

Відповідь: Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі-ПКУ).

Згідно із пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості є орендар.

Відповідно до пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку-орендодавець

При цьому: такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації.

Враховуючи те, що сума податку на доходи фізичних осіб, яка сплачується фізичною особою – орендодавцем щоквартально, не є узгодженою, (оскільки податкове зобов’язання буде вважатись узгодженим тільки на підставі річної податкової декларації), то відповідальності за порушення строків сплати не передбачено.

Як ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність, в річній податковій декларації про майновий стан і доходи повинна відобразити суму ПДФО утриманого податковим агентом при виплаті їй доходу?

Відповідь: Відповідно до п.178.5 ст.178 Податкового кодексу України під час виплати суб’єктами господарювання - податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. У разі, якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, такої довідки податковому агенту не надає, то під час виплати доходу податковий агент відповідно до пп.168.1.1 п.168 ст.168 Податкового кодексу України зобов’язаний утримати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, як для доходів отриманих за цивільно-правовими договорами, а саме 15відсотків (чи 17 відсотків в разі, якщо сума доходів в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до р. IV Податкового кодексу України у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб (п.178.4 ст.178 Податкового кодексу України). Згідно з п.4 р. ІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 07.11.11 №1395, у декларації та додатках до неї зазначаються всі передбачені в ній відомості (показники), крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках до неї. Отже, доходи, які виплачуються за цивільно-правовими договорами, відображаються фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, відповідно до п.2.11 Інструкції у розділі II декларації про майновий стан і доходи «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» у рядку 01.07 як інші доходи, оподаткування яких передбачено р. IV Податкового кодексу України, крім зазначених у ст.165 Податкового кодексу України. Сума утриманого податковим агентом податку на доходи фізичних осіб при виплаті зазначеного доходу відображається у колонці 4 рядка 01.07 декларації. У розділі IV декларації відображаються доходи, отримані фізичною особою, від провадження незалежної професійної діяльності (п.4 р. ІІ Інструкції).

Чи необхідно ФОП при проведенні остаточного розрахунку, для визначення ставки ПДФО (15/17%), враховувати доходи у вигляді заробітної плати та інші доходи, отримані не від підприємницької діяльності?

Відповідь: Відповідно до пп.177.5 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податковим кодексом України для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07.11.11 року №1395. Відомості про доходи, отримані фізичною особою – підприємцем від підприємницької (господарської) діяльності відображаються у розділі III Декларації. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від такої діяльності здійснюється у додатку 5 до Декларації, зокрема, у р. І відображаються доходи від провадження господарської діяльності, у р. ІІ – розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб. Доходи (заробітна плата, орендні платежі, винагорода, подарунки та інші доходи), отримані фізичною особою як громадянином, при розрахунку у додатку 5 до Декларації податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб - підприємців, не враховуються.

Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування враховувати документально підтверджені витрати, які були фактично понесені під час здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування?

Відповідь: Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців передбачений ст.177 р.IV Податкового кодексу України. Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України). До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з р. III Податкового кодексу України (п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України). Враховуючи вищевикладене, оскільки для визначення чистого оподатковуваного прибутку витрати фізичної особи – підприємця на загальній системі формуються при отриманні доходу, то фізична особа - підприємець на загальній системі оподатковування має право врахувати суму витрат, яка безпосередньо пов’язана з отриманням доходу, незалежно від того на якій системі оподаткування вони фактично були понесені.

Підкажіть, будь-ласка, до якого бюджету фізична особа підприємець на загальній системі оподаткування повинна перераховувати податок з доходів фізичних осіб, які виплачені найманим працівникам, якщо у такої фізичної особи – підприємця є декілька підрозділів, які знаходяться в різних територіальних одиницях?

Відповідь: Згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений р. IV Податкового кодексу України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом  IV Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 177.7 статті 177 Податкового кодексу України фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Відповідно до підпункту  «а» підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті  168 Податкового кодексу України фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує його до відповідного бюджету, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації в органах Міндоходів.

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума комунальних платежів, яка відшкодовується податковим агентом фізичній особі - орендодавцю, відповідно до договору оренди?

Відповідь: Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.

Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із підпунктом 170.1.1 та підпунктом 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо доходу, отриманого від надання в оренду нерухомого майна є орендар.

Відповідно до підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Враховуючи вищевикладене, податковий агент при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 ПКУ (15 % та у разі якщо загальна сума доходу у звітному податковому місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 відсотків).

Чи виникає об`єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб за умови якщо юридична особа сплачує вартість невиробничих розмов, які здійснюють її працівники з мобільних телефонів, що рахуються на балансі такої юридичної особи?

Відповідь: Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до додаткових благ, одержаних працівником від свого працедавця, відноситься і вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Виходячи з цієї норми ПКУ, вартість послуг мобільного зв`язку (телефонних розмов з мобільного телефону, який знаходиться на балансі підприємства), що сплачуються за рахунок цього підприємства за здійснені його працівником невиробничі телефоні розмови, розглядається як додаткове благо, одержане працівником від свого працедавця.

З метою оподаткування вартість таких телефонних розмов включається до складу загального оподаткованого доходу працівника того місяця, коли підприємство здійснило їх оплату оператору мобільного зв`язку, і з її суми працедавець — податковий агент зобов’язаний утримати податок на доходи фізичних осіб на загальних підставах за ставкою згідно з пунктом 167.1 статті 167 ПКУ та перерахувати його до бюджету.

Як оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума матеріальної допомоги, яка надається працедавцем всім або більшості працівників і має систематичний характер?

Відповідь: Підпунктом 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, для цілей розділу IV „Податок на доходи фізичних осіб” цього Кодексу заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 розділу IV ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Отже, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівників, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статтею 167 Кодексу, з врахуванням вимог пункту 164.6 статті 164 Кодексу.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється пунктом 170.7 статті 170 Кодексу, згідно з абзацом третім підпункту 170.7.1 якого встановлено, що нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Відповідно до абзацу першого підпункту 170.7.3 пункту 170.7 статті 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, тобто у 2012 році – 1500 грн., у 2013 році – 1610 грн. Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з підпунктом 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставками встановленими пунктом 167.1 статті 167 ПКУ.

Чи може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу?

Відповідь: Згідно з підпунктом «а» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами (далі - ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.

Однак, оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.

Таким чином, вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб компенсація вартості використання нерухомості для проживання працівником, якщо така компенсація відшкодовується роботодавцем та передбачена трудовим договором з працівником?

Відповідь: Згідно із підпунктом «є» підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (підпункт 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПКУ) у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (підпункт «а» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо роботодавець компенсує вартість використання нерухомості для проживання працівником, то такий дохід для працівника є додатковим благом та підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 15 та/або 17 відсотків від бази оподаткування.

Як оподатковуються ПДФО роялті

Відповідь: Відповідно до пп. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 ПКУ, роялті оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставками, визначеними п. 167.1. ст. 167 ПКУ (15%-17%). Згідно із пп. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ будь-який резидент, який нараховує дивіденди (роялті), включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (роялті).

Який граничний розмір доходу у вигляді заробітної плати дає право на застосування податкової соціальної пільги у 2013 році?

Відповідь: Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ із змінами і доповненнями податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Згідно зі статтею 7  Закону України від 06.12.2012 р.  № 5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2013 року - 1147 гривень.

Виходячи із зазначених норм, граничний розмір доходу у вигляді заробітної плати, який дає право на застосування податкової соціальної пільги у 2013 році складає 1610 гривень.

Як в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ відображається сума нецільової благодійної  (матеріальної) допомоги?

Відповідь: Згідно із Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 № 1020, така сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2013 році – 1610 грн.) відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «169».При цьому, якщо сума нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то сума перевищення відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «126» як додаткове благо.

Чи оподатковуються доходи у вигляді процентів, отримані громадянином від розміщення коштів на депозитному банківському рахунку?

Відповідь: Відповідно до р. ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) норми пп.164.2.8 п. 164.2 ст.164 ПКУ в частині включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок, вклад (депозитний) до небанківських фінансових установ згідно із законом або на депозитний (ощадний) сертифікат та абзац другий - четвертий п.167.2 ст.167 ПКУ у частині оподаткування процентів, набирають чинності з 1 січня 2015 року.    

 Враховуючи вищевикладене, доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок не оподатковується до 1 січня 2015 року.

Які первинні документи має надати фізична особа для підтвердження витрат на навчання, які включаються до податкової знижки?

Відповідь: Згідно з пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 р. IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

При цьому в зазначених документах обов'язково має бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).При цьому оригінали зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів не надсилаються органу державної податкової служби, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом (пп. 166.2.2 п.166.2 ст.166 ПКУ).  

Зокрема, для підтвердження витрат на навчання до податкового органу надаються такі документи:

- договір про навчання, укладений між навчальним закладом та фізичною особою. При цьому у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи, яка безпосередньо навчається;

- квитанції про оплату навчання.Крім того, фізичним особам, які мають право на податкову знижку необхідно врахувати, що розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку із використанням такого права на податкову знижку, проводиться на підставі довідки про доходи. Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (ПІБ, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

розмір та сума податкової соціальної пільги;

сума нарахованого та утриманого єдиного соціального внеску;

сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Як оподатковується дохід, отриманий фізичною особою-резидентом від продажу житлового будинку (квартири) та/або земельної ділянки?

Відповідь:  Відповідно до ст. 172 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Згідно із п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст.172, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5%.      

Як оподатковується дохід, отриманий фізичною особою-нерезидентом від продажу житлового будинку (квартири) та/або земельної ділянки?

Відповідь:  Відповідно до ст. 172 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Згідно із п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст.172, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5%.      

Відповідно до п. 172.9 ст. 172 ПКУ дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 ПКУ, тобто 15 та 17 відсотків.

Як з 1 січня 2013 року оподатковується продаж фізичною особою власного автомобіля?

Відповідь: Відповідно до п.173.1 ст. 173 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п.167.2 ст.167 ПКУ. Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Як виняток із положень п.173.1 ст.173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (ст.173.2 ст.173 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ (5%).

Чи подається річна податкова декларація про майновий стан і доходи фізичною особою-резидентом, яка отримала дохід у вигляді спадщини (подарунка)  від родича першого ступеня споріднення?

Відповідь:  Відповідно до пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ) вартість власності, що успадковується членами сім’ї першого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 179.2 ст.179 ПКУ визначено, що відповідно до розділу IV Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу VI ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку.

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно із Кодексом оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Чи подається податкова декларація про майновий стан і доходи та як здійснюється сплата ПДФО ФОП, яка у попередньому році перебувала на спрощеній системі оподаткування, в І кварталі поточного року – на загальній системі оподаткування, з ІІ кварталу поточного року - на спрощеної системі оподаткування?

Відповідь: Відповідно до пп.177.5.2 п. 177.5 ст.177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності ПКУ, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування.

Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені пп.177.5.1 п.177.ст.177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ).

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п.57.1 ст.57 ПКУ).Враховуючи зазначене, фізична особа – підприємець, яка у попередньому році перебувала на спрощеній системі оподаткування, в І кварталі поточного року – на загальній системі оподаткування, з ІІ кварталу поточного року - на спрощеної системі оподаткування, повинна за І квартал, в якому перебувала на загальній системі оподаткування, подати до органі ДПС податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі - Декларація), затверджену наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1395, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) кварталу.

Для відображення результатів діяльності фізичної особи – підприємця заповнюється додаток 5 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності» (далі - Розрахунок) до Декларації, в якому:

у частині І «Доходи від провадження господарської діяльності» зазначається сума одержаного доходу, витрати, пов’язані з господарською діяльністю, сума чистого оподатковуваного доходу;

у частині ІІ «Розрахунок податкових зобов’язань» - сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за результатами І кварталу. При цьому, оскільки фізична особа – підприємець з наступного кварталу переходить на спрощену систему оподаткування, то авансові платежі на наступні звітні квартали в Розрахунку не зазначаються.

Яка сума витрат на оплату праці найманих працівників включається до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування (повністю нарахована сума витрат, без вирахування ПДФО та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи за мінусом ПДФО та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування)?

Відповідь: Відповідно до п. 177.4 ст.1 77 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ ПКУ.Згідно із п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, п. 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 ПКУ.

Відповідно до пп. 138.8.2 п. 138.8, пп. «б» пп. 138.10.2 та пп. «в» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПКУ до витрат платника податку включаються витрати на оплату праці працівників, які були зайняті безпосередньо у виробництві продукції, реалізації товарів, робіт, послуг (продавці, торгові агенти та ін.) та адміністративного апарату.

Пунктом 142.1 ст. 142 ПКУ передбачені особливості визначення складу витрат на виплати фізичним особам згідно із трудовими договорами та договорами цивільно-правового характеру, зокрема, до складу витрат включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін відповідно до колективних договорів (угод), (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ).

Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ.Враховуючи вищевикладене, за умови виконання вимог пп. 138.8.2 п. 138.8, пп. «б» пп. 138.10.2 та пп. «в» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПКУ фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат лише витрати на оплату праці, які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру та підтвердженні документально.

При цьому, витрати на оплату праці включаються повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб участь у семінарі (конференції, навчанні) найманого працівника, якщо семінар (конференція, навчання) проводиться за кордоном, але за профілем діяльності підприємства?

Відповідь: Згідно із пп.165.1.37 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом. До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп.«а» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ).

Додатково до винятків, передбачених пп.«а» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно ПКУ (пп.«б» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ).  Враховуючи вищевикладене, якщо витрати роботодавця у зв’язку із участю найманого працівника у семінарі (конференції, навчанні) згідно ПКУ підлягають включенню до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, то вартість такої участі не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку незалежно від того де відбувається семінар (конференція, навчання) – за кордоном чи на території України.

В який термін податковий агент повинен перерахувати до бюджету ПДФО у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого платнику податку?

Відповідь: Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Як оподатковуються дивіденди, які нараховані на користь фізичної особи?

Відповідь: Відповідно до пп.164.2.8 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у пп.165.1.18 п.165.1 ст.165 ПКУ).Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п.170.5 ст.170 ПКУ.

Дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав - резидентом, що є юридичною особою, оподатковуються за ставкою, визначеною у п.167.2 ст.167 ПКУ, крім дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, які згідно із пп.153.3.7 п.153.3 ст.153 ПКУ прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (пп.170.5.3 п.170.5 ст.170 ПКУ).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п.164.6 ст.164 ПКУ).

Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ доходи, одержанні, у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами оподатковуються за ставкою 15 відсотків.Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому п.167.1 ст.167 ПКУ, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (пп.170.5.4 п.170.5 ст.170 ПКУ).

Отже, дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав - резидентом, що є юридичною особою, оподатковуються за ставкою 5%.Дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які, зокрема, мають статус привілейованих, прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати та оподатковуються за ставками 15% та/або 17%.

Що є об’єктом оподаткування податку на доходи фізичних осіб?

Відповідь:Відповідно до ст. 163 розділу IV Податкового кодексу України об’єктом оподаткування резидента є:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

оходи з джерелами їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

В яких випадках сума доходу, отриманого фізичною особою від продажу земельної ділянки, не підлягає оподаткуванню податку на доходи фізичних осіб?

Відповідь:Відповідно до пп. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного ) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України (далі - Кодекс) залежно від їх призначення, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.Згідно із п. 1 ст. 121 Кодексу встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

- для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.Крім того, п. 172.1 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Враховуючи вищевикладене, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Кодексу залежно від їх призначення, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.

Крім того, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (земельна ділянка придбана не у процесі приватизації).

За якою ставкою оподатковується дохід резидента та нерезидента у разі продажу (обміну) ним об’єкта нерухомості, який перебуває у його власності?

Відповідь: Відповідно до п. 172.1 ст. 172 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Згідно із п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу (5%).

Пунктом 172.9 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15% та/або 17%).

Відповідно до п. 172.5 ст. 172 ПКУ сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, що продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.

При цьому, фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації.

Тобто, дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, які перебувають у його власності менше трьох років, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (15% та/або 17%).

Якщо дохід, отриманий нерезидентом від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 ст.172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1ст.172 ПКУ, то такий дохід оподатковується за ставками 15% та/або 17% в залежності від доходу, отриманого в звітному місяці.

За місяць податковий агент нарахував працівнику заробітну плату в розмірі 15000 гривень. Як застосовувати ставки 15 і 17 відсотків до нарахованого доходу?

Відповідь: Згідно із п. 167.1 ст. 167 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами і доповненнями(далі – ПКУ) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

При цьому пунктом 164.6  ст. 164 ПКУ встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.        

урахуванням зазначених норм, в разі нарахування заробітної плати в розмір 15000 гривень база для утримання податку за ставками 15 і 17 відсотків складає 14460 гривень (15000 – (15000 * 3,6 % : 100 %)). Податок за ставкою 15 відсотків 1720,50 гривень (11470 * 15% : 100 %). Податок за ставкою 17 відсотків 508,30 гривень ((14460 -11470) * 17% : 100 %). Загальна сума податку, що підлягає утриманню – 2228,80 гривень (1720,50 – 508,30).

Чи має право на податкову знижку батько студента, який фактично здійснював  оплату за навчання, якщо студент працював і отримував заробітну плату?

Відповідь: Відповідно до пп.166.1.1 п.166.1 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12..2010 р. № 2755-IV (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до статей 180 та 199 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 року № 2947-ІІІ, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років), а якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, то батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років.

Згідно із пп.166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Працюючий студент вже не перебуває на утриманні батьків, так як має свої джерела доходу у вигляді заробітної плати. Виходячи з норм ПКУ студент, який працює, сам є платником податку на доходи фізичних осіб, база оподаткування його доходів, включаючи заробітну плату, визначається згідно вимог статті 164 ПКУ, зокрема, за пунктом 164.1 статті 164 базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суму податкової знижки.

Таким чином, якщо студент протягом року одночасно навчався і працював, отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має сам студент за умови документального підтвердження понесених витрат на навчання, а не його батьки, так як він вже не перебуває на її утриманні.Водночас, якщо студент влаштувався на роботу лише після закінчення навчання у звітному році і до моменту свого працевлаштування не отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має той з батьків, який фактично здійснював оплату за навчання. 

Яким чином розраховується сума податку, що підлягає поверненню у зв’язку із застосуванням податкової знижки фізичній особі, із заробітної плати якої, отриманої  протягом звітного року, податок утримувався за ставками 15 і 17 %?

Відповідь: Згідно із п. 164.1 ст. 164 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI зі змінами і доповненнями у разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

При цьому пунктом 164.6 зазначеної статті встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Виходячи із зазначеного, сума податку, що підлягає поверненню у зв’язку із застосуванням податкової знижки, розраховується за наступним алгоритмом:

- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги. При цьому інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;

- на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки;

- розраховується сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку шляхом визначення різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами, помноженої на ставку податку;

- із зменшеної загальної суми оподатковуваних доходів сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, оподатковуються за ставкою у розмірі 15 відсотків, решта суми – за ставкою у розмірі 17 відсотків;

- здійснюється порівняння розрахункової суми податку із сумою податку, фактично утриманого із заробітної плати за рік.У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.

Наше підприємство виплачувало дохід приватному підприємцю за надані ним послуги. Чи потрібно в формі № 1ДФ відображати в графі «Працювало за цивільно-правовими договорами» податкового розрахунку кількість ФОП, на користь яких виплачувались доходи?

Відповідь: Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020 (далі – Порядок). Згідно з пп.3.1.7 п.3.1 р. III Порядку, зокрема, у реквізиті податкового розрахунку «Працювало за цивільно-правовими договорами» відображається кількість працівників за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.  Відповідно до абзацу четвертого п.3.3 р.3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 N 286, зареєстрованим в Мінюсті України 30.11.2005 за N 1442/11722, до кількості працюючих за цивільно-правовими договорами не належать громадяни-підприємці, які виконували роботи згідно з цивільно-правовими договорами.

Таким чином, у графі «Працювало за цивільно-правовими договорами» форми № 1ДФ кількість фізичних осіб - підприємців, на користь яких виплачувались доходи не відображається.

В першому кварталі поточного року підприємство нарахувало приватному підприємцю орендну плату, яку буде виплачено в другому кварталі. Як відобразити в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ нарахування та виплату доходу в різних кварталах?

Відповідь: Відповідно до п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 № 1020 (далі – Порядок):

у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом;

у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;

у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.

Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку, визначено, що дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «157».

Згідно із п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Таким чином, якщо дохід, який виплачується приватному підприємцю, отримується від здійснення ним підприємницької діяльності та таким приватним підприємцем надано податковому агенту копію документу, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності, то в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ заповнюються графи 3 та 3а.

При цьому графа 3 «Сума виплаченого доходу» заповнюється у разі фактичної виплати доходу самозайнятій особі. Наприклад, якщо нарахування доходу було здійснено у лютому місяці (І квартал), а виплату здійснено у квітні місяці (ІІ квартал), то нарахована сума буде відображатись в графі 3а «Сума нарахованого доходу» за І квартал, а виплачена сума буде відображатися в графі 3 «Сума виплаченого доходу» податкового розрахунку за ф. № 1ДФ за ІІ квартал.Графи 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» в даному випадку не заповнюються, а в них проставляється нуль. 

Директору українського підприємства фізичній особі-іноземцю-громадянину Росії нараховано заробітну плату. Чи може податковий агент не утримувати податок на доходи фізичної особи, якщо вона сплачує податки в Росії?

Відповідь: Відповідно до пп. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.Згідно з положеннями п. 163.2 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування нерезидента є:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).Підпунктом 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами Кодексу для нерезидентів).

Відповідно до п. 3.2 статті 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбаченні цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Виплати директору на посаді службової особи компанії є звичайною заробітною платою, яка оподатковується податком згідно з положеннями статті 15 "Доходи від роботи за наймом" Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, підписана 08.02.1995 р. та ратифікована Верховною Радою України 06.10.1995 р. (далі - Угода).

Загальний принцип оподаткування такого виду доходів полягає у праві країни, у якій надаються залежні особисті послуги (джерело доходу), оподатковувати ці доходи, однак оподаткування обмежується винагородою за роботу за наймом у країні джерела.Отже, відповідно до положень п. 1 статті 15 Угоди платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом Російської Федерації у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в Російській Федерації, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в Україні.

Якщо робота за наймом здійснюється в Україні, одержані у зв'язку з цим винагороди можуть оподатковуватись в Україні.Слово "можуть" не означає, що платник має право вибору країни, в якій він буде сплачувати податок. Ці слова відносяться до права держави оподатковувати зазначений доход відповідно до свого податкового законодавства.

Згідно з положеннями п. 2 статті 15 Угоди винагорода, що одержується резидентом Російської Федерації у зв'язку з роботою за наймом, здійснюваною в Україні, оподатковується тільки в Російській Федерації лише у тому разі, якщо одночасно виконуються 3 умови:

а) одержувач здійснює роботу в Україні протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 календарних дні протягом календарного року;

б) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом України; а такожв) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в Україні.

У даному випадку положення п. 2 статті 15 Угоди не можуть бути застосовані, зважаючи на те, що одна з умов вже не виконується - винагорода сплачується наймачем, який є резидентом України.

Враховуючи зазначене, заробітна плата директора-іноземця-резидента Російської Федерації, яка сплачується підприємством-резидентом України, підлягає оподаткуванню в Україні.

При цьому відповідно до пп. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 ПКУ у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.

Роз’яснення із зазначеного питання надані листом ДПС України від 28.08.2012 р. N 942/0/61-12/12-0016.

Яким чином сплачується ПДФО у разі, якщо неповнолітньою дитиною отримується подарунок (спадщина) від ФО - резидента, що не є членом сім’ї першого ступеня споріднення?

Відповідь: Відповідно до п.174.6 ст.174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно із правилами, встановленими ПКУ для оподаткування спадщини. Згідно із пп.174.2.2 п.174.2 ст.174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ (5%).Відповідно до п.174.3 ст.174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини (абз. другий п.174.3 ст.174 ПКУ).

Згідно із п.179.6 ст.179 ПКУ обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих неповнолітньою особою.Відповідно до п.99.2 ст 99 ПКУ грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) у разі отримання неповнолітньою дитиною подарунку (спадщини), повинні подати податкову декларацію від імені неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб, відповідно до пп.174.2.2 п.174.2 ст.174 ПКУ.

Яким чином оподатковується ПДФО дохід від надання в оренду рухомого майна ФО ЮО (ФОП)?

Відповідь: Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів.Договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем регулюються Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-1V із змінами та доповненнями (далі - ГКУ).

Частиною 1 ст.283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.286 ГКУ орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.Згідно з пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений р. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.18 та р. IV ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, юридична особа (фізична особа – підприємець) – орендар при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю зобов’язана нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (15 % та /або 17%) та відобразити дану виплату у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ за ознакою доходу «102».

В який термін податковий агент повинен перерахувати до бюджету ПДФО у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого платнику податку?

Відповідь: Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

 Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума наданої ФО позики, списаної ЮО в зв’язку зі смертю ФО - боржника?

Відповідь: Згідно з п.162.3 ст.162 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з цим Кодексом) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

При цьому слід зазначити, що згідно з п.99.1 ст.99 ПКУ грошові зобов’язання фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.Отже, у разі списання юридичною особою заборгованості по позиці в зв’язку із смертю фізичної особи – боржника, податок на доходи фізичних осіб на суму отриманих доходів нараховується на загальних підставах та перераховується податковим агентом з нарахованих на його користь доходів. У разі відсутності нарахованих доходів на користь такого платника податків або спадкоємців нарахований податок на доходи фізичних осіб сплаті не підлягає.

Чи оподатковується ПДФО дохід у вигляді подарунку, отриманий ФО - резидентом від ФО - резидента, що не є членом сім’ї першого ступеня, якщо договір дарування розірвано в наступному році?

Відповідь: якщо подарунок був прийнятий обдаровуваним і не повернутий у звітному році, дохід у вигляді подарунку, отриманий фізичною особою резидентом від фізичної особи - резидента, що не є членом сім’ї першого ступеня споріднення, у разі розірвання договору дарування в наступному році, оподатковується за ставкою 5%.

Одинока мати, яка має одну дитину, отримує заробітну плату в розмірі 2500 гривень на місяць.Чи застосовується податкова соціальна пільга до такого доходу фізичної особи?

Відповідь: Порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від  02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі – ПКУ).Відповідно до пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПКУ з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.Згідно із пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2013 році – 1610 грн.).При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.Виходячи із зазначеного, у випадку якщо самотня мати має одну дитину, то граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги такій самотній матері, визначений виходячи із норми пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, у 2013 році складає 1610 гривень.Враховуючи те, що в даному випадку самотня мати отримує заробітну плату в розмірі 2500 гривень за місяць, яка перевищує зазначений граничний розмір доходу, то податкова соціальна пільга не застосовується.

Чи застосовуються до податкового агента штрафні (фінансові) санкції у зв’язку із поданням нового звітного податкового розрахунку ф. № 1ДФ?

Відповідь: Застосування штрафних санкцій за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків встановлено статтею 119 розділу IІ Податкового кодексу України від  02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі – ПКУ). Зокрема, за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.Згідно із останнім абзацом п. 50.1 ст. 50 р. ІІ ПКУ якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.Пунктом 46.1 ст. 46 р. ІІ ПКУ визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.Пунктом 4.2 р. 4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1020, встановлено, що у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок.Виходячи із зазначеного, якщо податковий агент подає новий звітний податковий розрахунок ф. № 1ДФ до закінчення граничного строку його подання, то штрафні (фінансові) санкції не застосовуються.

Чи оподатковуються доходи у вигляді процентів, отримані громадянином від розміщення коштів на депозитному банківському рахунку?

Відповідь: Порядок оподаткування доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок встановлений п.170.4 ст.170. Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).Відповідно до р. ХІХ «Прикінцеві положення» пп.164.2.8 п. 164.2 ст.164 ПКУ в частині включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок, вклад (депозитний) до небанківських фінансових установ згідно із законом або на депозитний (ощадний) сертифікат та абз. другий - четвертий п.167.2 ст.167 ПКУ у частині оподаткування процентів, набирають чинності з 1 січня 2015 року.     Враховуючи вищевикладене, доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок не оподатковується до 1 січня 2015 року.

Чи потрібно при виплаті авансу одночасно нараховувати та перераховувати в бюджет ПДФО?

Відповідь: Відповідно до ст. 24 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.Згідно з п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

За якою ставкою ПДФО будуть оподатковуватись доходи приватного нотаріуса на підставі річної податкової декларації?

Відповідь: Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Згідно з п.167.1 ст.167 р. IV ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 р.IV ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з ст.177 і 178 р. IV ПКУ, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Яким чином оподатковується ПДФО дохід від продажу рухомого майна ФО – резидентом за посередництвом ЮО з 01.01.2013?

Відповідь: Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) доходом з джерелом його походження з України, тобто об’єктом оподаткування є, зокрема, дохід від продажу рухомого майна.

Дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п.167.2 ст.167 ПКУ (п.173.1 ст.173 ПКУ).Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом. Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку). Середньо ринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Як виняток із положень п.173.1 ст.173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (ст.173.2 ст.173 ПКУ). Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ (5%). У разі якщо об’єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до органу ДПС інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна. Продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об’єкта рухомого майна підлягає оподаткуванню згідно з положеннями ст. 173 ПКУ (пп.173.7 ст.173 ПКУ). Отже, з 01.01.2013 дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків. Якщо фізична особа - резидент здійснює продаж рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу), то така юридична особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником від продажу рухомого майна.

Куди сплачується ПДФО при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна між ФО?

Відповідь: Відповідно до п. 172.4 ст. 172 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- IV (далі – ПКУ) під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку. Згідно із п. 172.5 ст. 172 ПКУ сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов’язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації. Відповідно до пп. 168.4.8 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа у випадках, визначених IV розділом ПКУ, несе відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету. При цьому, фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку, у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна зобов’язана згідно із пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ сплатити (перерахувати) податок до бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів. Враховуючи вищевикладене, фізична особа, що укладає угоду купівлі-продажу (міни) нерухомості з іншою фізичною особою, сплачує податок на доходи фізичних осіб до бюджету за місцем нотаріального посвідчення такої угоди (за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори) до нотаріального посвідчення такої угоди через банківські установи.

Хто є відповідальним за перерахування ПДФО до бюджету, у разі якщо податковий агент при виплаті доходу ФО не нараховував і не утримував податок?

Відповідь: Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ. Згідно із пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПКУ податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Враховуючи вищевикладене, відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

В які терміни податковий агент повинен перерахувати ПДФО до бюджету з виплачених доходів?

Відповідь: Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ. Згідно із пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку до бюджету. Відповідно до пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Враховуючи вищевикладене, податок на доходи фізичних осіб сплачуються податковими агентами під час виплати оподатковуваного доходу платнику податку або у разі виплати доходу готівкою з каси чи у негрошовій формі, протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Чи відображаються в податковому розрахунку ф. № 1ДФ дитячі новорічні подарунки, придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?

Відповідь: Пунктом 6 ст.34 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» із змінами і доповненнями (далі – Закон) встановлено, що за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг як, зокрема, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків.Дитячі новорічні подарунки придбаваються за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування, в порядку, визначеному правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ст. 48 Закону).Підпунктом 165.1.1 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами і доповненнями встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума державної та соціальної матеріальної допомоги, винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.Згідно із Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020, вартість подарунку відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «128». 

Яким чином відображаються у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ результати річного перерахунку податку на доходу фізичних осіб?

Відповідь: Відповідно до абзацу «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12..2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг відображаються працедавцем у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджений наказом ДПА України від 24.12.10 №1020 (далі – Порядок).

Враховуючи вищевикладене, розділом III Порядку передбачено, що податковий розрахунок за ф. № 1ДФ заповнюється наступним чином:

у рядках 3 та 3а проставляється сума нарахованого та виплаченого доходу за відповідний звітний період;

у рядках 4 та 4а проставляється сума податку на доходи у фізичних осіб з врахуванням суми недоплати/переплати.

Крім того, результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг необхідно відобразити працедавцем у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ за IV квартал звітного року.

Як проводиться річний перерахунок податку на доходу фізичних осіб?

Відповідь: Відповідно до абзацу «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12..2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до п. 169.4.4 ст. 169 ПКУ якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

Перерахунок сум доходів, нарахованих фізичній особі у вигляді заробітної плати, здійснюється шляхом уточнення виплачуваних протягом року місячних доходів з урахуванням сум, які були нараховані безпосередньо за відповідні звітні місяці (відпускні, лікарняні тощо).

Уточнені місячні оподатковувані доходи розраховуються окремо як об'єкти оподаткування. Розрахована по кожному місяцю сума оподатковуваного доходу порівнюється із граничною сумою доходу, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги, проводиться кінцеве оподаткування розрахованого оподатковуваного доходу і визначається сума податку по кожному місяцю окремо.

Надалі шляхом додавання сум податку за кожний місяць визначається загальна річна (розрахункова) сума податку на доходи фізичних осіб та проводиться її порівняння із сумою податку, яка була фактично утримана за рік.

У випадку якщо виникає недоплата, ця сума стягується роботодавцем за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців до повного її погашення.

Роз’яснення із зазначеного питання надані листом ДПС України від 01.02.2012 р. № 1959/6/17-1115.

В яких випадках податковий агент повинен здійснити річний перерахунок податку на доходу фізичних осіб?

Відповідь: Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг встановлений п.169.4 ст.169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно із пп.169.4.2 п.169.4 ст.169 ПКУ роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого п.167.1 ст.167 ПКУ, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:

- за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

- під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп.169.2.3 п.169.2 цієї статті;

- під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Підпунктом 169.4.3 п.169.4 ст.169 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

При цьому підпунктом 169.4.3 п.169.4 ст.169 ПКУ встановлено, що якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

Підприємство виділяє грошові кошти на придбання новорічних подарунків для дітей працівників.

Чи оподатковуються ці кошти та, відповідно чи відображаються в податковому розрахунку за ф.1ДФ?

Відповідь: Відповідно до пп.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2012 році – 536,50 грн.).

Вартість дарунків, яка не перевищує 50 відсотків однієї заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «160». Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, яка надається платнику податків перевищує у 2012 році – 536,50 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками 15% та/або 17% та відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «126» як додаткове благо.

Хто є членами першого ступеня споріднення для фізичної особи, яка сплачує податок на доходи фізичних осіб?

Відповідь: Відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 розділу І «Загальні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб участь у семінарі найманого працівника, якщо семінар проводиться за кордоном, але за профілем діяльності нашого підприємства?

Відповідь: Вартість участі найманого працівника у семінарі не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, незалежно від того де відбувається семінар (конференція, навчання) – за кордоном чи на території України, якщо витрати роботодавця у зв’язку із такою участю згідно із розділом ІІІ Податкового кодексу України підлягають включенню до підлягають включенню до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Чи включаються до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування витрати на придбання ПММ?

Відповідь: Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно із п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до операційної діяльності згідно з розділом ІІІ ПКУ.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 цього Кодексу.

Згідно з пп. «в» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПКУ до складу валових витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, до яких відносяться і витрати на придбання пально-мастильних матеріалів (далі – ПММ).  

Витрачені ПММ списуються у розмірі їх фактичної вартості з урахуванням норм витрат ПММ на підставі подорожніх листів.

Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті затверджено наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 № 43 із змінами та доповненнями. Списання ПММ здійснюється згідно з фактичною вартістю витрачених ПММ з урахуванням норм витрат.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу валових витрат вартість пально-мастильних матеріалів, використаних на перевезення в межах підприємницької діяльності по шляхових листах та оплачених послуг за умови документального підтвердження, що дані витрати пов’язані з підприємницькою діяльністю.

Фізична особа продає земельну ділянку, отриману нею в процесі приватизації. Чи сплачується податок на доходи фізичних осіб з доходу від продажу цієї ділянки?

Відповідь: Відповідно до пп. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного ) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі - Кодекс) залежно від їх призначення, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.

Згідно із п. 1 ст. 121 Кодексу встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

- для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.

Крім того, п. 172.1 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Враховуючи вищевикладене, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Кодексу залежно від їх призначення, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.

Крім того, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (земельна ділянка придбана не у процесі приватизації).

Чи підлягають оподаткуванню ПДФО сума внесків на обов’язкове страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд)?

Відповідь: Відповідно до підпункту 165.1.5 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума внесків на обов’язкове страхування платника податку відповідно до закону, інший, ніж єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Згідно з статтею 30 Закону України від 17 грудня 1993 року № 3745-XII «Про пожежну безпеку» із змінами та доповненнями (далі – Закон №3745) працівники відомчої і місцевої пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд) підлягають обов’язковому особистому страхуванню на випадок загибелі (смерті) або поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних під час ліквідації пожежі або наслідків аварії, у розмірі десятирічної заробітної плати за посадою, яку вони займали (займають).

Страхування працівників відомчої пожежної охорони та членів добровільних пожежних дружин (команд) здійснюється за рахунок підприємств, установ та організацій, де вони створені, а працівників місцевої пожежної охорони - за рахунок юридичних осіб, які утримують підрозділи цієї охорони, або за рахунок місцевого бюджету. Порядок та умови страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, сума внесків на обов’язкове страхування працівників відомчої і місцевої пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд), при дотриманні вимог статті 30 Закону № 3745, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Чи передбачена відповідальність за несплату фізичною особою – орендодавцем щоквартально ПДФО при отриманні доходу від надання в оренду нерухомого майна ФО - орендарю?

Відповідь: Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ). Згідно із пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості є орендар. Відповідно до пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку орендодавець. При цьому:а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації. Враховуючи те, що сума податку на доходи фізичних осіб, яка сплачується фізичною особою – орендодавцем щоквартально, не є узгодженою, (оскільки податкове зобов’язання буде вважатись узгодженим тільки на підставі річної податкової декларації), то відповідальності за порушення строків сплати не передбачено.

Який порядок оподаткування доходу фізичної особи при отриманні від юридичної особи товару зі знижкою?

Відповідь: Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку. Враховуючи вищевикладене, сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер. Якщо знижка поширюється на будь – якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Як оподатковуються аліменти, в тому числі отриманні від батька-нерезидента?

Відповідь: Відповідно до пп.165.1.14 п. 165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, за винятком виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно із п. 170.11 ст. 170 розділу IV ПКУ, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку-отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 ПКУ. Отже, платник податку, який отримує аліменти від нерезидента зобов’язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок до бюджету за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

За якою ставкою ПДФО оподатковуються доходи у вигляді заробітної плати нараховані (виплачені) ФО – нерезиденту?

Відповідь: Відповідно до підпункту 170.10.1 пункту 170.10 статті 170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів).Згідно з пунктом 167.1 статті 167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.Підпунктом 170.10.2 пунктом 170.10 статті 170 ПКУ передбачено, що у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то вони мають зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється Національним банком України. При цьому такий банк-резидент вважається податковим агентом під час проведення будь-яких видаткових операцій з такого рахунка.У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту готівкою або в не грошовій формі нерезидент - отримувач такого доходу зобов’язаний самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) податок до бюджету протягом 20 календарних днів після отримання таких доходів, але не пізніше закінчення строку його перебування в Україні.У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (підпункт 170.10.3 пункт 170.10 стаття 170).За результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (підпункт 170.10.4 пункт 170.10 стаття 170).Враховуючи вищевикладене, доходи у вигляді заробітної плати нараховані (виплачені) фізичній особі - нерезиденту оподатковуються за ставкою 15% та/або 17% в залежності від розміру бази оподаткування в календарному місяці.

Підкажіть, які пільги передбачені для платників ПДФО?

Відповідь: Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб встановлений розділом IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).Нормами зазначеного розділу ПКУ передбачено наступні пільги платникам податку:- не включення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, зазначених у статті 165 ПКУ;- отримання податкової знижки (стаття 166 ПКУ);- отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (стаття 169 ПКУ).

Чи є об’єктом оподаткування ПДФО вартість подарунків, що роздаються відвідувачам під час проведення рекламної акції?

Відповідь: Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), доходом платника податку є загальна сума доходу від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.Законом України від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» із змінами та доповненнями, який визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, встановлено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб (виготовлення і видання рекламних виробів – ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок тощо), які призначені сформувати або підтримати обізнаність споживачів такої реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товару. Цим Законом установлено також, що споживачі реклами - це невизначене коло осіб, на яких спрямовується така реклама, а товар - будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об’єкти права й інтелектуальної власності, щодо яких така реклама надається.Відповідно до підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 розділу ІІІ ПКУ, витрати платника податку на проведення реклами, дослідження ринку (маркетинг) та на передпродажну підготовку товарів відносяться до витрат на збут, які враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування платника податків.Враховуючи те, що під час проведення рекламної акції та заходу здійснюється розповсюдження рекламного товару, а споживачами реклами є невизначене коло платників податку, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб — споживачів таких рекламних заходів та, відповідно, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.Якщо в період проведення рекламних акцій проводяться розіграші виграшів і призів, у тому числі у лотерею (крім державної), та подарунків, отримувачами яких є конкретні особи, вартість таких подарунків, призів, виграшів є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і оподатковується за правилами, визначеними пунктом 170.6 статті 170 ПКУ.

 Яким чином оподатковуються та відображаються в податковому розрахунку за ф.1ДФ грошові кошти, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків?

Відповідь: Відповідно до пп.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2011 році – 470,50 грн., у 2012 році – 536,50 грн.).Вартість дарунків, яка не перевищує 50 відсотків однієї заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «160». Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, яка надається платнику податків перевищує у 2011 році 470,50 грн., у 2012 році – 536,50 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками 15% та/або 17% та відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «126», як додаткове благо.
 
Яким чином відображаються у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ результати перерахунку ПДФО та ПСП, в т. ч. річного?

Відповідь: Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг встановлений п.169.4 ст.169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).Згідно із пп.169.4.2 п.169.4 ст.169 ПКУ роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого п.167.1 ст.167 ПКУ, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп.169.2.3 п.169.2 цієї статті;під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.Підпунктом 169.4.3 п.169.4 ст.169 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг відображаються працедавцем у податковому розрахунку за ф. №1 ДФ.Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджений наказом ДПА України від 24.12.10 №1020 (далі – Порядок).Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.При цьому, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника податку за відповідний місяць, а при недостатності такої суми – зменшується сума податкових зобов’язань наступних податкових періодів, до повного повернення суми такої переплати.Враховуючи вищевикладене, р. III Порядку передбачено, що податковий розрахунок за ф. № 1ДФ заповнюється наступним чином:у рядках 3 та 3а проставляється сума нарахованого та виплаченого доходу за відповідний звітний період;у рядках 4 та 4а проставляється сума податку на доходи у фізичних осіб з врахуванням суми недоплати/переплати.Крім того, результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг необхідно відобразити працедавцем у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ за IV квартал звітного року.

Чи оподатковується ПДФО сума грошової компенсації, що виплачується звільненим військовослужбовцям замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна?

Відповідь: Відповідно до пункту 1 статті 9 прим.1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2011), яким визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

При цьому, згідно з пунктом 2 статті 9 Закону №2011 військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

Виплата грошових компенсацій військовослужбовцям, звільненим у запас або відставку, замість належного їм речового майна, передбачена пунктом 27 і пунктом 28 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444, та пунктом 24 і пунктом 26 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби у мирний час, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 727.

Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачено звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби.

При цьому, згідно з пунктом 168.5 статті 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Чи застосовується підвищуючий коефіцієнт для визначення бази оподаткування ПДФО у випадку отримання ФО доходу у вигляді призу в негрошовій формі?

Відповідь: Згідно із підпунктом 164.2.8 пунктом 164.2 статті 164 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді виграшів та призів (крім виграшів та призів у державну грошову лотерею в розмірах, передбачених у підпункті 165.1.46 пункті 165.1 статті 165 ПКУ). Умови оподаткування виграшів та призів зазначено в пункті 170.6 статті 170 ПКУ.

Ставка податку на доходи фізичних осіб, нарахованих як приз, встановлена згідно з пунктом 167.3 статті 167 ПКУ.

При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт (пункт 164.5 стаття 164 Кодексу).

Чи включаються до сум податкової знижки витрати за навчання на військовій кафедрі навчального закладу, що оплачуються згідно окремого договору?

Відповідь: Відповідно до пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2012 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Водночас навчання на військовій кафедрі – це додаткова послуга навчального закладу, що не є обов’язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом, і оплачується окремо (додатково) від плати за навчання згідно з укладеним з вузом договором на навчання за певним фахом, тому включення таких витрат до податкової знижки чинним законодавством не передбачено.

Чи має право платник податку на податкову знижку у разі навчання в інтернатурі вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів?

Відповідь: Суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст.166 Податкового кодексу України, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.

Чи має право на податкову знижку батько (матір) студента, який фактично здійснював оплату за навчання, якщо студент працював і отримував заробітну плату?

Відповідь: Якщо студент протягом року одночасно навчався і працював, отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має сам студент за умови документального підтвердження понесених витрат на навчання, а не його батьки, так як він вже не перебуває на її утриманні.

Водночас, якщо студент влаштувався на роботу лише після закінчення навчання у звітному році і до моменту свого працевлаштування не отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має той з батьків, який фактично здійснював оплату за навчання

Який граничний розмір суми сплати за навчання, має право включити фізична особа до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу, якщо навчаються кілька непрацюючих членів сім’ї першого ступеня споріднення?

Відповідь: Фізична особа має право включити до податкової знижки суму сплати за навчання, що не перевищує розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

При цьому, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. Відповідно до пп.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (пп.166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ).

При цьому, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (пп.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ).

Чи має право чоловік скористатися податковою знижкою за навчання дружини, якщо вона не працює та квитанції оформлені на її ім’я?

Відповідь: Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Для використати права на компенсацію вартості навчання непрацюючого члена сім’ї першого ступеня споріднення (дружини) чоловік може включити до податкової знижки на навчання лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в якому зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковим кредитом.

Чи має право на податкову знижку за навчання один з батьків дитини, яка не досягла 23 років, одружилася, змінила прізвище та квитанції оформленні саме на дитину?

Відповідь: Платник податку має право скористатися податковою знижкою на навчання непрацюючого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, за умови, що в квитанції вказано прізвище такого члена його сім’ї, наявна копія укладеного договору про навчання та платник документально підтвердив родинні стосунки (ступінь споріднення) з такою особою. При цьому, якщо член сім’ї першого ступеня споріднення після реєстрації шлюбу змінює прізвище та в квитанціях зазначено нове прізвище, то потрібно надати ще і копію Свідоцтва про шлюб.Повна Згідно з пп.166.3.3 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп. 14.1.263 п. 14.1 ст.14 ПКУ).

Відповідно до ч.1 ст.199 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 № 2947-ІП якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Оригінали зазначених у пп. 166.2.1 цього пункту документів не надсилаються органу державної податкової служби, але підтягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (пп. 166.2.2 п. 166.2 ст.166 ПКУ).

Для прискорення проведення податковим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкової інспекції копії зазначених документів.

Враховуючи вищевикладене, платник податку має право скористатися податковою знижкою на навчання непрацюючого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, за умови, що в квитанції вказано прізвище такого члена його сім’ї, наявна копія укладеного договору про навчання та платник документально підтвердив родинні стосунки (ступінь споріднення) з такою особою

При цьому, якщо член сім’ї першого ступеня споріднення після реєстрації шлюбу змінює прізвище та в квитанціях зазначено нове прізвище, то потрібно надати ще і копію Свідоцтва про шлюб.

Чи має право скористатися податковою знижкою за навчання дитини один із батьків, якщо договір укладений між навчальним закладом та дитиною (в договорі зазначено П.І.Б. дитини) та квитанції на оплату оформлені на ім’я дитини, яка не має самостійних джерел доходу?

Відповідь: Скористатися правом на податкову знижку за навчання дитини може один з батьків, за умови надання ним відповідних підтверджуючих документів, зокрема, договору про навчання дитини, який укладений між навчальним закладом та дитиною, квитанції про оплату за навчання, довідки про доходи.

При цьому, у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

Чи має право на податкову знижку працівник, якщо за його дорученням підприємство здійснювало перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу на навчання його дитини, але у платіжному дорученні як «Платник» вказано підприємство, а в «Призначенні платежу» - прізвище дитини?

Відповідь: Довідка від працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не одержують заробітної плати, є підставою для отримання платником податку податкової знижки за навчання.

Чи має право на податкову знижку платник податку, якщо оплата за навчання студента-заочника, який працює, здійснювалась ним за кредитом, одержаним безпосередньо на такі цілі і розміщеним на депозитному рахунку в банку?

Відповідь: Враховуючи те, що суму позики було спрямовано на оплату навчання, а також те, що сума позики є поворотною і платник податку несе фактичні витрати на повернення такої позики, суму, сплачену за навчання позикою , такий платник має право до розрахунку податкової знижки.

Працівнику підприємства та його онуку надається профспілкова путівка на відпочинок, оздоровлення та лікування. Чи буде вважатись додатковим благом для платника податків та оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб вартість дитячої путівки?

Відповідь: Згідно з пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – Кодекс) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.Якщо профспілка надає путівки іншим членам сім’ї працівника (в тому числі дітям віком 18 років і старше), які не є членами профспілки, то виникає оподатковуваний дохід, бо Кодексом не передбачено звільнення від оподаткування вартості наданої путівки цим членам сім’ї.Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо та оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу (15% та/або17% в залежності від розміру отриманого доходу). Тому, вартість дитячої профспілкової путівки, яка надається платнику податків та його онуку на оздоровлення є доходом працівника, виплаченим не в грошовій формі. Тому при розрахунку податку на доходи фізичних осіб сума наданого доходу повинна бути приведена до нарахованого доходу із застосуванням коефіцієнта, розрахованого за формулою визначеною п. 164.5 Кодексу.

Таким чином, путівки видані профспілкою своїм членам або їх дітям віком до 18 років не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Дитячі  путівки, видані членам профспілки та їх онукам, незалежно від віку дітей, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб  у загальновстановленому порядку.

Під час виконання службових обов’язків загинув військовослужбовець. Його родині надається одноразова грошова допомога.Чи будуть підлягати оподаткуванню суми такої допомоги?

Відповідь: Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України від 02.112.2010 р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, в тому числі сума грошової допомоги, яка надається згідно із законом членам сімей військовослужбовців чи осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які загинули (безвісно пропали) або померли під час виконання службових обов’язків

Законом, що здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 р. № 2232 «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – Закон 2232).

 Відповідно до ст. 41 Закону № 2232 виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 р. № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2011), зокрема, ст. 16 цього Закону.

Згідно з ст. 23 Закону № 2011 фінансове забезпечення витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Так, якщо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців здійснюються відповідно до Закону № 2232 та Закону № 2011 з врахуванням вимог пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то такі виплати не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Таким чином, якщо виплата одноразової грошової допомоги сім’ї загиблого військовослужбовця строкової служби здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються у державному бюджеті України для Міністерства оборони України на відповідний рік, то сума даної допомоги не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку та не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Фізична особа звільняється з роботи в середині місяця. Їй нараховано заробітну плату за відповідно відпрацьований час у розмірі 600 грн. Чи застосовується податкова соціальна пільга у місяці звільнення працівника? Якщо так, то застосовувати її до нарахованої заробітної плати чи пропорційно відпрацьованим дням?

Відповідь: Порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169  Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі – Кодекс).

Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Кодексу будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунок на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно із ст. 1 розділу ХІХ Кодексу до 31.12.2014 р. для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 Кодексу податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно із абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Для отримання податкової соціальної пільги платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Відповідно до пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 Кодексу, податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи.

Таким чином, у разі звільнення працівника у середині місяця, податкова соціальна пільга застосовується до місячного доходу, незалежно від дня звільнення працівника.

Як оподатковуються ПДФО виплати по листках непрацездатності (більше 5 днів), якщо кошти від фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на розрахунковий рахунок податкового агента надходять у наступному податковому періоді?

Відповідь: Відповідно до пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.Згідно із пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.Абзацом другим ст. 2 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII встановлено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.Пунктом 1 ст. 35 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон № 2240) встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, визначених указаною статтею.Відповідно до п. 2 ст. 35 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Фонд) застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року № 439.Таким чином, виплати по листках непрацездатності (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати та включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку.При цьому, відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо платник податку отримує доходи за різні податкові періоди (місяці) у вигляді заробітної плати, у тому числі за час перебування на лікарняному, то з метою правильного їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.Крім того, згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставки, визначені в ст. 167 ПКУ.Враховуючи вищевикладене, оподаткування виплат по листках непрацездатності здійснюється у податковому періоді в якому та /або за який відбулося їх нарахування, незалежно від того, що кошти з Фонду надійшли на розрахунковий рахунок податкового агента в іншому/наступному податковому періоді.

Чи необхідно подавати декларацію про доходи та яким чином сплатити ПДФО ФОП, який у минулому році перебував на спрощеній системі оподаткування, в І кварталі поточного року обрав загальну систему оподаткування, а з ІІ кварталу поточного року знову переходить на спрощену систему оподаткування?

Відповідь: За результатами звітного кварталу фізичній особі – підприємцю, яка перейшла із спрощеної системи оподаткування на загальну, потрібно подати декларацію про отримані доходи за квартал, в якому така фізична особа – підприємець перебувала на загальній системі оподаткування. Для відображення результатів діяльності за звітний квартал фізичні особи – підприємці у декларації заповнюють пункт 1.3 розділу 1 податкової декларації, в якому зазначають суму одержаного валового доходу від підприємницької діяльності; витрати, пов’язані з одержанням доходу; суму чистого доходу і суму нарахованого (сплаченого) податку на доходи фізичних осіб та сплачує нараховану суму податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. При цьому, якщо фізична особа – підприємець з наступного кварталу вже перебуває на спрощеній системі оподаткування, то авансові платежі на наступні звітні квартали в декларації не зазначаються.

Чи підлягає зараз оподаткуванню податком на доходи фізосіб сума страхового відшкодування, яку мені  виплатили за пошкоджений у ДТП автомобіль?

Відповідь: До оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхового відшкодування, отриманого за договором страхування від страховика-резидента, крім договорів страхування життя, та у разі, якщо сума страхового відшкодування не перевищує розмір шкоди, фактично заподіяної вигодо набувачу. Причому цей розмір  визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати (пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України).

Як отримати довідку щодо підтвердження статусу податкового резидента?

 Відповідь: Відповідно до наказу ДПА України від 12.04.02 №173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України» довідку-підтвердження статусу податкового резидента України видає державна податкова інспекція за місцем знаходження юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) на своєму бланку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи. Державні податкові інспекції за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) у разі подання такою особою заяви про звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерел у зарубіжній державі або заяви про відшкодування уже сплачених податків на території зарубіжної держави за формами, затвердженими компетентним органом цієї зарубіжної держави з виконання міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування на її території, зобов’язані підтверджувати статус податкового резидента на цих формах підписом начальника Державної податкової інспекції та печаткою. Згадані заяви подаються з перекладом на українську мову, крім заяв, оформлених російською мовою.

 Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума позики, яка була надана юридичною особою на користь фізичної особи, та за якою минув термін позовної давності згідно з Податковим кодексом України?

 Відповідь: Відповідно пп.164.2.7 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів за ставкою 15% та/або 17% в залежності від отриманого доходу в звітному місяці, та зазначає їх у річній податковій декларації.

 Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб поворотна фінансова допомога, яка отримана фізичною особою?

 Відповідь: Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення. Згідно із пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку. При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ. 

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума комунальних платежів, яка відшкодовується податковим агентом фізичній особі-орендодавцю, відповідно до договору оренди? 

Відповідь: Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні. Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ст. 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно із пп. 170.1.1 та пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо доходу, отриманого від надання в оренду нерухомого майна є орендар. Відповідно до пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок. Враховуючи вищевикладене, податковий агент при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15 % та у разі якщо загальна сума доходу у звітному податковому місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 відсотків).

Який порядок оподаткування сум заборгованості із заробітної плати, яка не нараховувалась у минулих періодах, а виплачується за рішенням суду?

Відповідь: Згідно із нормами Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб підлягає будь-який дохід, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, зокрема доходи, що нараховуються до виплати за рішенням суду. При нарахуванні та виплаті працівнику заборгованості із заробітної плати на підставі рішення суду, підприємство як податковий агент, зобов’язане утримати із суми такої заборгованості податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15% (та/або 17%) та сплатити його до бюджету у порядку, установленому ст. 168 ПКУ.

 

Фізична особа – громадянка України у січні цього року продала земельну ділянку, що не перевищує норми безоплатної передачі згідно із Земельним кодексом, та не сплачувала податок, оскільки це перший продаж. Наступний продаж планується у серпні поточного року, але продаж квартири, яка отримана у спадщину.

Чи потрібно в даному випадку сплачувати податок на доходи фізичних осіб?

Відповідь: Відповідно до п. 172.1 ст. 172 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 (далі – Кодекс) з урахуванням змін внесених Законом України від 07.07.2011 р. № 3609 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» (далі - Кодекс), починаючи з 1 січня 2012 року дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

При цьому, у разі продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Кодексу, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в цьому пункті, отриманих у спадщину, одержаний дохід буде оподатковуватися за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу, а саме 5% - для фізичних осіб – резидентів.

Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до п. 172.3 ст. 172 Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 172.5 ст. 172 цього Кодексу платник податку – фізична особа самостійно визначає суму податку на доходи фізичних осіб та сплачує його до бюджету через банківські установи до нотаріального посвідчення угод купівлі – продажу нерухомого майна.

При цьому, нотаріус під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами згідно з п. 172.4 ст. 172 Кодексу посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу ДПС за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу для податкового розрахунку.

Таким чином, перший продаж земельної ділянки протягом року не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, кожний наступний продаж нерухомого майна протягом цього року буде оподатковуватися на загальних підставах, тобто при наступному продажу квартири, яка отримана у спадщину, необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі 5 % від вартості такої квартири.

Чи потрібно фізичній особі - нерезиденту подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи при отриманні спадщини на території України, якщо всі податки сплачені до нотаріального оформлення спадщини?

Відповідь: Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами – нерезидентами регламентується п. 170.10 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 (далі – Кодекс), відповідно до якого доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу).

Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою – нерезидентом на території України у вигляді спадщини, здійснюється згідно із нормами ст. 174 Кодексу.

 Відповідно до пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента застосовується ставка податку, визначена у п. 167.1 ст. 167 Кодексу (15% та 17%).

Відповідно до п. 174.3 та п. 174.4 ст. 174 Кодексу відповідальність за перерахування податку на доходи фізичних осіб в повному обсязі покладається на фізичних осіб, які отримали спадщину.

Крім того, спадкоємці - нерезиденти зобов’язані сплатити податок через банківські установи до бюджету до отримання свідоцтва про право на спадщину, за місцем нотаріального оформлення такого свідоцтва (за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори).

Разом з тим, дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Також порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) регламентується ст. 179 Кодексу з урахуванням змін внесених Законом України 24.05.2012 р. № 4834, які набувають чинності з 01.07.2012 р. де зазначено, що відповідно до цього розділу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, фізична особа - нерезидент, яка отримує на території України спадщину, сплачує податок на доходи фізичних осіб за місцем нотаріального оформлення свідоцтва про право на спадщину до отримання свідоцтва про спадщину та відповідно не подає декларацію про майновий стан і доходи. Нотаріус щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про спадщину в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку, де відображає суму нарахованого доходу на користь такого нерезидента.

Фізична особа – підприємець надає послуги юридичній особі згідно з цивільно-правовими договорами, які не пов’язані з її господарською діяльністю. За якою ознакою доходу відображається в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ сума доходу, яка виплачується підприємцю за виконання цих послуг?

Відповідь: Відповідно до пп. 177.6 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Так, при виплаті доходу фізичній особі – підприємцю податковий агент відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу зобов’язаний утримати податок на доходи фізичних осіб із суми виплаченого доходу, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Згідно із Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 № 1020, сума оподатковуваного доходу, яка виплачується фізичним особам – підприємцям та не пов’язана з їх господарською діяльністю, відображаються у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «102».

Таким чином, при виплаті оподатковуваного доходу фізичним особам – підприємцям згідно із цивільно – правовими договорами, які не пов’язані з їх господарською діяльністю, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «102».

Фізична особа планує виставити на продаж дорогий витвір мистецтва, а саме картину, яку отримала раніше у подарунок. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб дохід отриманий від реалізації такої картини? Якщо так, то якою ставкою оподатковувати такий дохід?

Відповідь: Згідно із пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. (далі – Кодексу) дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Статтею 164 Кодексу встановлено перелік доходів, що включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Крім того, відповідно до пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 цього Кодексу.

Так, отримані доходи від продажу фізичною особою витворів мистецтва, а саме картин та інших предметів антикваріату включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, який оподатковується за ставкою 15 % та/або 17 %, які встановлено пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу.

Разом з тим відповідальність по перерахуванню податку на доходи фізичних осіб покладається на податкових агентів, якими відповідно до 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Тобто, якщо фізична особа отримає дохід від продажу витвору мистецтва, картини, та іншого предмету антикваріату від юридичної особи, то така юридична особа виконує функцію податкового агента, яка нараховує, утримує та сплачує податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи.

При цьому, відповідно до пп. „б” п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

У разі якщо фізична особа – платник податку продає витвори мистецтва, картини, та інші предмети антикваріату іншій фізичній особі, такий платник зобов’язаний подати річну податкову декларацію та самостійно сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Таким чином, дохід отриманий фізичною особою від продажу витвору мистецтва, а саме картини включається до загального річного оподатковуваного доходу та підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах, застосовуючи ставку визначену у п. 167. 1 ст. 167 Кодексу (15 та/або17 %).

Фізична особа – нерезидент отримує спадщину на території України. Куди і до якого бюджету необхідно сплатити нерезиденту податок на доходи фізичних осіб при отриманні такої спадщини, якщо він не проживає на території України та по приїзді зупинився на декілька днів у готелі?

Відповідь: Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами - нерезидентами,  регламентується п. 170.10 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі – Кодекс), відповідно до якого доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу).

Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою – нерезидентом на території України у вигляді спадщини, здійснюється згідно із нормами ст. 174 Кодексу.

Відповідно до пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента застосовується ставка податку, визначена у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, а саме 15% та 17%.

Згідно із п. 174.3 та п. 174.4 ст. 174 Кодесу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Крім того, спадкоємці - нерезиденти зобов’язані сплатити податок через банківські установи до бюджету до отримання свідоцтво про право на спадщину, за місцем нотаріального оформлення такого свідоцтва (за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори).

Таким чином, фізична особа - нерезидент, яка отримує на території України спадщину, сплачує податок на доходи фізичних осіб за місцем нотаріального оформлення свідоцтва про право на спадщину (за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори).

Які документи повинна надати фізична особа - підприємець - платник єдиного податку іншому суб’єкту господарювання (ЮО або ФОП) для уникнення подвійного оподаткування?

Відповідь: Відповідно до пп.165.1.36 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до ПКУ.Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковувані згідно із гл.1 р.XIV ПКУ (п.297.1 ст.297 ПКУ).Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності (п.177.8 ст.177 ПКУ).Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушень норм чинного законодавства рекомендується як юридичним особам, так і фізичним особам - підприємцям, які мають господарські відносини з фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, крім копії документа, підтверджуючого, що він зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності (виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних або фізичних осіб – підприємців), отримувати від такої особи копію Свідоцтва платника єдиного податку, в якому зазначаються обрані ним види діяльності.

У якому періоді слід відображати витрати ФОП на загальній системі оподаткування, у разі якщо вони фактично понесені в одному періоді, а оплата витрат здійснена в наступному?

Відповідь: Згідно з п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III ПКУ (п.177.4 ст.177 ПКУ).Згідно з пп.3.10 п.3 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 №1025, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.10 за №1425/18720, графа 12 «Чистий дохід» Книги обліку доходів та витрат розраховується як різниця між доходом від здійснення діяльності та документально підтвердженими витратами, пов’язаними із отриманням доходу.Отже, при розрахунку чистого доходу фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування включаються тільки документально підтверджені витрати, тому якщо оплата витрат поточного періоду  відбувається в наступному періоді, то такі витрати будуть враховані в розрахунку чистого оподатковуваного доходу в такому наступному податковому періоді.

Чи може розглядатися як об’єкт оподаткування ПДФО вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу?

Відповідь: Відповідно до пп.«а» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді харчування,безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.Однак, оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.Таким чином, вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Чи включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку фізичної особи сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів?

Відповідь: Згідно з п.п.165.1.21 п.165.1 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу (у 2012 році – 1500 грн.) на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов’язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки.

Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

Чи включається до податкової знижки на навчання сума коштів, яка сплачена у звітному податковому році, за навчання у наступному році?

Відповідь: Згідно з п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Відповідно до п.п.166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, як суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Таким чином, сума коштів, яка сплачена у звітному податковому році за періоди навчання наступного року, не може бути включена до податкової знижки.

Чи має право платник податків на податкову знижку за навчання за кордоном?

Відповідь: Згідно з пп. 166.3.3 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті (пп. 166.4.1 п. 166.4 ст.166 ПКУ). Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства(п.1.1ст.1ПКУ). Враховуючи вищевикладене, платники податків які навчаються за кордоном права на податкову знижку, в частині витрат у вигляді суми коштів, сплачених на користь закордонних закладів освіти не мають.

Чи відображається в податковому розрахунку ф. № 1ДФ вартість спеціального одягу, виданого працедавцем найманому працівнику?

Відповідь: Так, відображається.

Відповідно до п. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – Кодекс) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядки видачі спеціального (форменого) одягу та взуття, його переліки та граничні строки використання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із додатком до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 N 1020 та зареєстрованого в Мінюсті України 13.01.2011 р. за N 46/18784,  встановлено номер ознаки доходу «136»


В які терміни податковий агент повинен перерахувати ПДФО до бюджету з виплачених доходів?

Відповідь: Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ. Згідно із пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку до бюджету. Відповідно до пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Враховуючи вищевикладене, податок на доходи фізичних осіб сплачуються податковими агентами під час виплати оподатковуваного доходу платнику податку або у разі виплати доходу готівкою з каси чи у негрошовій формі, протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Чи може ФОП на загальній системі оподаткування отримати довідку про доходи за будь-який інший ніж квартальний або річний податковий період?

Відповідь: У разі необхідності отримання довідки про доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, за інший період, ніж календарний рік, фізична особа підприємець – на загальній системі оподаткування має право подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за інший ніж річний податковий звітний період, тобто фізична особа підприємець – на загальній системі оподаткування має право подати квартальну податкову декларацію. При цьому, така квартальна податкова декларація не звільняє підприємця від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для податкового звітного періоду згідно вимог пп.177.5 ст.177 Податкового кодексу України (за результатами календарного року), та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання. Контролюючий орган повинен видати довідку про доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

На нашому підприємстві працівник користується загальною податковою соціальною пільгою. У звітному місяці крім заробітної плати отримав ще й виплату за лікарняним. Як застосувати податкову соціальну пільгу?

Відповідь: Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування такі доходи (їх частина) включаються до відповідних податкових періодів їх нарахування (абзац третій пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу).

Згідно з пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності, включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас абзацом другим пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 зазначеного Кодексу встановлено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до доходів платника податку інших, ніж заробітна плата.

Відповідно до абзацу другого ст. 2 КЗпП працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.

Пунктом 1 ст. 35 Закону № 2240 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ст. 35 вищезазначеного Закону допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, установлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому постановою № 439.

Таким чином, виплати за листками непрацездатності (оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати і враховуються при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги. Зазначені суми включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку

Я здійснює незалежну професійну діяльність з підприємствами та фізичними особами – підприємцями .Хто є відповідальним за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб?

Відповідь: Якщо фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність та відповідно до норм ст. 178 Податкового кодексу України подає податковому агенту довідку про взяття її на податковий облік, то при виплаті доходу, податковий агент не утримує з неї податок на доходи фізичних осіб, а фізична особа, включає такий дохід до річної податкової декларації та самостійно нараховує і сплачує податок на доходи фізичних осіб.

Які документи необхідні для отримання посиленого сертифікату ключа для фізичної особи?

Відповідь: для отримання посиленого сертифікату ключа для фізичної особи необхідно надати документи, а саме:

заповнена та підписана заява на реєстрацію для отримання сертифіката ключа встановленого зразку;

паспорт або копію паспорту заявника (копії 1-4 сторінок), засвідчену власноручним підписом власника;

копія облікової картки платника податків (довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ДРФО).

у разі, якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від ідентифікаційного коду, копія облікової картки платника податків не подається.

Копії та витяги, крім нотаріально засвідчених, засвідчуються підписом фізичної особи (підписом фізичної особи - підприємця та його печаткою, у разі її наявності), а також підписом уповноваженої особи АЦСК ІДД  якій пред’являються копії разом з оригіналами. Використання факсимільного підпису при завірянні документів не допускається.

Звертаю Вашу увагу, що до розгляду не приймаються документи, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення або написи олівцем, а також мають пошкодження, внаслідок чого їх текст неможливо прочитати.

Який порядок ведення книги обліку доходів і витрат, якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, здійснює декілька видів підприємницької діяльності ( торгівля, послуги, виконання робіт)?

Відповідь: фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які здійснюють декілька видів підприємницької діяльності (торгівля, послуги, виконання робіт), ведуть одну Книгу без здійснення розподілу на кожний вид діяльності.

Підприємство за договором оренди транспортного засобу з фізичною особою   виплачує фізичній особі орендну плату. За якою ознакою доходу слід відображати такі виплати у формі № 1ДФ?

Відповідь: Правові відносини за договором найму (оренди) транспортного засобу регулюються § 5 глави 58 ЦКУ. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 799 ЦКУ).

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) і Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджені наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020 (далі – Порядок № 1020).

Відповідно пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164  Податкового кодексу України (далі-ПКУ), згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170  ПКУ та  відповідає ознакам доходу „106”.

З урахуванням цього, ознакоою доходу «106» у формі № 1ДФ відображаються лише доходи, отримані від надання в оренду нерухомого майна.

Отже, що стосується доходів у вигляді орендної плати за отриманий в оренду автомобіль (рухоме майно), то такі доходи цілком відповідатимуть пп. 164.2.2 ПКУ, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору та відповідає ознакам доходу „102” у формі № 1ДФ.

Як відобразити в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ кількість зовнішніх сумісників?

Відповідь: Згідно з пунктом 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 № 1020, реквізити податкового розрахунку заповнюються наступним чином: "Працювало у штаті" - проставляється найбільша з місячних за звітний період (на перше число місяця) облікова кількість штатних працівників облікового складу юридичної особи чи самозайнятої фізичної особи.

Облікова кількість штатних працівників облікового складу юридичної особи чи само- зайнятої фізичної особи визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за N 1442/11722 (далі – Інструкція). "Працювало за цивільно-правовими договорами" - кількість працівників за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.

Відповідно пункту 2.1 Інструкції в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві, в т.ч. перебувають у відпустках для догляду за дитиною (підпункт 2.5.9 Інструкції).

Не включаються до облікової кількості штатних працівників працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (підпункт 2.6.1 пункт 2.6 стаття 2 Інструкції), тобто зовнішні сумісники.

Враховуючи вищевикладене, оскільки у розрахунку за ф. № 1ДФ не передбачена окрема графа "зовнішні сумісники", то кількість зовнішніх сумісників може включатися до кількості працівників за цивільно-правовими договорами та відображатись в графі "за цивільно-правовими договорами".

Чи потрібно декларувати доходи, отримані у вигляді спадщини, що оподатковується за нульовою ставкою?

Відповідь: Відповідно до п.174.3 ст.174 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 7 липня 2011 року № 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (далі – ПКУ) дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Чи має право нерезидент, який постійно проживає в Україні, здавати нерухоме майно в оренду самостійно?

Відповідь: Відповідно до пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

Враховуючи вищевикладене, незалежно від того, що фізична особа – нерезидент має постійне місце проживання в України, здавання в оренду нерухомого майна здійснюється відповідно до вимог пп. 170.1.3 п 170.1 ст. 170 ПКУ, тобто через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.

Як оподатковується ПДФО подарунок, отриманий ФО від ЮО згідно з нормами ПКУ?

Відповідь: Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 розділу ІV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді подарунків.

Відповідно до підпункту “б” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Отже, вартість подарунку, отриманого платником податку від юридичної особи, включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу такого платника податку. Юридична особа, як податковий агент, провадить оподаткування зазначених доходів за ставкою пункту 167.1 статті 167 Закону (15% або 17%).

В яких випадках платник податку фізична особа звільняється від обов'язкового подання декларації, незалежно від видів отриманих доходів?

Відповідь: Згідно з п.179.4 ст.179 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації в таких випадках: а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які: є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року; перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; б) в інших випадках, визначених цим розділом.

Чи необхідно фізичній особі подавати річну декларацію, якщо він протягом звітного року отримував доходи від декількох податкових агентів?      

Відповідь: Згідно з п.п. “є” п.176.1 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платники податку зобов’язані подавати податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом календарного року дохід, що оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, виплачується платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Чи встановлена відповідальність за неподання декларації?

Відповідь: Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, визначена статтею 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення, та тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51-136 грн.).

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-136 грн.).