Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Чи підтримуєте Ви запровадження об’єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ?

Питання щодо касових книг та РРО обговорювались під час телефонного зв’язку “гаряча лінія”

07.08.2014

Нещодавно відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія” за участі начальника управління податкового аудиту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Інни Якушко.

Платники мали змогу отримати відповіді на питання щодо касових книг та РРО.

До Вашої уваги питання-відповіді, що найбільше хвилювали платників:

1. Чи необхідно вести касові книги  по торгових об’єктах, які  не є відокремленими підрозділами  та не провадять операції з  приймання готівки  за касовими ордерами?

Відповідь: Згідно з п. 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5).

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

Отже, торгові об’єкти, які не є відокремленими підрозділами підприємства та не проводять операції з приймання готівки за касовими ордерами, касові книги не ведуть.

2. Який порядок видачі коштів у разі скасування  помилково проведеної  через РРО суми розрахунку?

Відповідь:   Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно з п. 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

- дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»; 

- забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Пунктом 8 глави III Порядку №417 передбачено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності в суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2 ст. 3 Закону №265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614.

3. Яким чином здійснюється опломбування РРО та чи потрібно надавати копію довідки про опломбування до органу доходів і зборів?

Відповідь: Відповідно до п. 7 р. II Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 після опломбування центр сервісного обслуговування видає (або доповнює) суб’єкту господарювання довідку про опломбування реєстратор розрахункових операцій за формою № 1-ЦСО (додаток 1).

Довідка про опломбування складається у двох примірниках, один з яких надається суб’єкту господарювання, другий зберігається у ЦСО, що здійснив опломбування.

У довідці про опломбування зазначаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника, а також щодо переведення РРО у фіскальний режим роботи. Дані про суб’єкта господарювання заносяться з довідки про резервування фіскального номера РРО.

Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен подати до органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО.

4. Чи необхідно СГ  (ЮО або ФО на загальній системі оподаткування)  при проведенні розрахунків за приймання від населення вторинної сировини, застосовувати РРО?

Відповідь:  Згідно з пунктом 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336, розрахункові операції за прийняту від населення вторинну сировину (крім металобрухту) дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Для форм і умов проведення діяльності, визначених п.19 Переліку №1336, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

5. Яким чином здійснюються розрахунки ФО між собою  за договорами купівля-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню при перевищенні 150000 грн.?

Відповідь: Відповідно до абз. 4 п. 1 Постанови Правління Національного Банку України від 06.06.2013 № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» гранична сума розрахунків готівкою фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, встановлена у розмірі 150000 (ста п’ятдесяти тисяч) гривень.

Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 150000 гривень, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті) (п. 2 Постанови №210).

 ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві